Трудовий чи цивільно-правовий договір: який варіант обрати працівнику?

2 тижні ago admin 0

Роботодавець пропонує вам укласти цивільно-правовий договір замість трудового? Нумо розберемося, чим вони відрізняються і як не помилитися у виборі.

Що таке трудовий договір?

Трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає водія або няню. За трудовим договором ви зобов’язуєтеся виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Вам мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо. Важливо! Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня — маєте отримати дозвіл керівника.

З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій:

  • Регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць
  • Нормований робочий час
  • Лікарняні
  • Оплачувані вихідні й відпустки
  • Захист від незаконного звільнення тощо

Більше про переваги задекларованої праці читайте у статті «Задекларована праця = трудові й соціальні права».

Що таке цивільно-правовий договір?

За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.

Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства.

Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання. 

Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.

Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.

Як уникнути підміни трудових відносин цивільно-правовими?

Нагадаємо: між працівником і роботодавцем завжди укладається трудовий договір. Тоді як цивільно-правовий договір укладається з незалежним підрядником.

Щоби відрізнити трудові відносини від підрядних, запитайте, з якою метою з вами укладають договір?

Потрібно виконати певний обсяг робіт? І ви, як виконавець, зобов’язуєтеся передати замовнику результат роботи й робите все самостійно? У такому разі сміливо укладайте один із цивільно-правових договорів: договір підряду, договір про надання послуг або інший.

Або ж ідеться про систематичне виконання обов’язків, які належать до конкретної посади, спеціальності чи трудової функції в діяльності компанії, та ще й потребують присутності на робочому місці за визначеним графіком? При цьому роботодавець організовує процес роботи, дає вказівки та контролює виконання? У такому разі маємо трудові відносини між працівником і роботодавцем.

Крім того, ви є найманим працівником, якщо:

  • виконуєте роботу в інтересах однієї особи чи організації
  • користуєтеся обладнанням, матеріалами та приміщенням замовника
  • після виконання завдання ваша трудова діяльність продовжується
  • отримуєте фіксовану винагороду за процес роботи, а не за результат
  • маєте питати дозволу про відгули й відпустки

Перевірте за допомогою контрольного списку, чи ваша діяльність підпадає під визначення «трудові відносини».