Закарпаття відвідав академік Микола Мушинка

3 роки ago admin 0

зображення viber 2021-08-31 11-14-19-42626 серпня 2021 року в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка відбулася зустріч-презентація громадськості Ужгорода з академіком Миколою Мушинкою. Після довготривалого карантину як науково–навчально–педагогічна публіка, так і професор були спраглі до бесіди. Микола Мушинка презентував другий том своїх зібраних творів, присвячений Володимиру Гнатюку, 150-річчя від дня народження якого відзначали в травні цього року. Володимир Гнатюк, – як стверджує Олесь Мушинка, упорядник видання, – «для Миколи Мушинки був українським фольклористом № 1. Кожен, хто в сучасному хоче цікавитися В. Гнатюком, мусить зустрітися з іменем М. Мушинки, і, навпаки, кожен, хто цікавиться працями Миколи Мушинки, не може оминути виняткове місце Володимира Гнатюка в його житті і праці.

mushМ. Мушинка присвятив В. Гнатюкові десятки своїх наукових праць і був одним з перших науковців, які цим вченим та його творчістю систематично цікавилися і досліджували їх. Доказом цього є пропонований (далеко не повний) збірник праць науковця на тему „Володимир Гнатюк”». Оскільки 2021 рік є ювілейним і для Миколи Мушинки (у лютому йому виповнилося 85), то науковці, громадсько-освітні діячі – Наталія Ребрик, Павло Федака, Михайло Сирохман, Михайло Приймич, Одарка Сопко, Михайло Дідич та ін. – у своїх виступах відзначали величезний вклад ювілянта у розвиток української фольклористики, культурології, мово- літературо- і мистецтвознавства. Було відзначено, що історія йо­го діяльності є «невід’ємною й над­зви­чайно важ­ли­вою складовою історії між­на­род­ної україністики в ці­лому». Свідченням цьому, зокрема, є і той факт, що професор М. Мушинка тільки за час відсторонення його від наукової діяль­нос­ті «опуб­лікував на Заході п’ять книжок та понад 150на­уко­вих розвідок, науково-популярних ста­тей та ре­цен­зій», зокрема аль­бом «Екслібриси українських шіст­де­сят­ни­ків (Банд-Брук, 1972), «Володимир Гнатюк і Закар­пат­тя» (Па­риж, 1975), «Орест Жилінський, вчений з ду­шею поета» (Банд-Брук, 1983), «Народна куль­ту­ра пів­денних лемків» (Нью-Йорк, 1987), «Життя і спра­ва Володимира Гнатюка» (Париж, 1988). Як фольклорист дослідив усну народну творчість русинів Войводини, культуру українців Румунії, лемків-ук­раїнців Польщі і колишньої Югославії, повернув і відродив забуті імена українських письменників, уче­них, ху­дож­ни­ків, музикантів, театралів, гро­мад­ських і по­лі­тич­них діячів – Володимира Гнатюка, Михайла Вра­беля, Філа­ре­та Колесси, Івана Панькевича, Фло­ріана Заплетала, Франтішека Тихого, Миколу Неврлого, Юрія Шанту, Франтішека Гла­вачка, Юрка Ко­линчака, Яна Онушка, Йосифа Мар­кова, Во­ло­ди­ми­ра Лібовицького, Володимира Сі­чинського, Іва­на Зілинського, Михайла Качалуби, Симона На­ріж­ного, Ореста Зілинського, Івана Ма­цин­ського, Володимира Стон-Балта­ро­ви­ча, Володи­ми­ра Любови­цько­го, Івана Кулеця, Никифора Лещищака, Никифора Довняка, Ольги Дутко, Юрія Кос­тюка, Степана Рака, Олени Рудловчак, Єви Бісс, Василя Капішовського, Яцка Остапчука, Степана Паппа, Івана Голубовського, Олекси Новаківського, Степана Кло­чу­ра­ка… «Навіть найсміливіша уява не здатна охопити весь той обшир наукових зацікавлень, пошукових при­страстей і творчих залюблень пастиря україн­ської культури і науки…» – підсумовує Микола Жулинський. Ці «пошукові пристрасті і творчі залюблення» частково втілені у видавничому проєкті «У всякого своя доля…» Миколи Мушики і Ярослава Шуркала.

Основним рушієм життя для Миколи Мушинки є праця. Вонадля нього – одне з най­чис­­тіших і найшляхетніших джерел емоційного ста­­­ну, радості діяння, творення. Думка, що наро­дже­на, збуджена, витончена впраці, стає радісною, оп­­­тимістичною. Сам професор пише таке: «Все роб­­лю з переконанням, що таким чином при­єд­ну­юся до почину моїх попередників, які, живучи за ме­жа­ми України, безкорисливо творили велику науку в надії, що колись їхні праці будуть служити Україні. І вони не помилялися. Хоч більшість із них не до­жи­­ли до омріяної незалежної України, їх праці нині ви­­даються в Україні і сприяють утвердженню її не­за­лежності». І немає значення для нашого ювіляра, яку працю виконувати: чи читати лекції, чи писати кни­гу, чи вести екскурсії, чи пасти худобу, чи то­пи­ти в кочегарці, чи косити траву, а чи майструвати по­лицю… Будь-яка праця для нього приємна, бо йде від любові і на благо України.

А диво­виж­на, жертвенна працьо­ви­тість, відда­ність укр­а­їн­ській справі, подвижницька діяльність на благо – це Миколин Чин – високий, достойний, ве­ликий, який наповнював, наповнює і, певно, на­пов­ню­ва­ти­ме його життя всуціль, зранку й до ночі, в бу­­день і в свято.

У зустрічі з академіком Миколою Мушинкою взяли участь і науково-педагогічні працівники Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, які отримали в подарунок від автора презентоване видання для себе і для бібліотеки.

mush1

 

    Подiбнi новини

    Круглий стіл «Сертифікація 2020. Секрети успіху, реалії та перспективи»

    admin 3 роки ago
    Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти спільно з управлінням Державної служби якості освіти України у Закарпатській області 20 січня 2021 року  о 15.45 год проведе круглий стіл «Сертифікація 2020. Секрети... Читати далi

    Засідання методичної секції педагогічних працівників професій швейного профілю

    admin 5 років ago
    16 жовтня 2018 року у режимі онлайн відбулося засідання методичної секції педагогічних працівників тем „Використання інформаційно-комунікаційних технологій для якісної підготовки кваліфікованих робітників”. У роботі секції взяли участь педагогічні працівники... Читати далi

    Відбудуться методичні вебінари

    admin 3 роки ago
    Запрошуємо взяти участь у методичних вебінарах, які відбудуться відповідно до розкладу (нижче) з використанням додатку ZOOM. Ідентифікатори та коди доступу буде надіслано на електронні адреси. РОЗКЛАД проведення методичних вебінарів... Читати далi