Navchas

Лісозаготівельні роботи, як відомо, належать до категорії робіт підвищеної небезпеки.  Для їх виконання працівники повинні отримати відповідний дозвіл. Нерідко окремі суб’єкти господарювання залучають до виконання таких робіт фізичних осіб на підставі  цивільно-правового договору без наявності вказаного дозволу.  Це є грубим порушенням вимог законодавства про охорону праці та промислову безпеку і недотриманням вимог ст.24 КЗпП України в частині обов’язкового укладання трудових договорів.

Саме на цю обставину вказали фахівці Управління Держпраці у Закарпатській області під час проведення два роки тому в одного з ФОПів на Іршавщині інспекційного відвідування з питань дотримання вимог трудового законодавства при оформленні трудових відносин, оплати праці, дотримання мінімальних гарантій, часу праці та відпочинку. За результатами проведеного контрольного заходу,  в Управлінні Держпраці була винесена постанова про накладення на ФОПа штрафу у розмірі 250380 грн.  Як видно з матеріалів справи, підприємець прийняв на роботу двох осіб, уклавши з ними цивільно-правові угоди. Вказані працівники зобов’язувалися власними силами надавати послуги із заготівлі і трелювання лісу, а також передавати замовнику всю отриману в процесі розробки лісосіки продукцію.

Не погодившись з такою правовою позицією Управління Держпраці, підприємець оскаржив її в порядку адміністративного судочинства. Суди двох інстанцій – Закарпатський окружний адміністративний та Восьмий апеляційний адміністративний суд м. Львова прийняли рішення на користь іршавського підприємця. А нещодавно цю адміністративну справу в письмовому провадженні в касаційному порядку розглянув Верховний Суд  України.

Колегія суддів Верховного Суду звернула увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази наявності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки у працівників на момент укладення ними з роботодавцем цивільно-правової угоди, а надання послуг із заготівлі та трелювання лісу без перебування                        з роботодавцем у трудових відносинах, на свій ризик суперечить вимогам чинного законодавства. Водночас колегія суддів вказала і на позицію Верховного Суду, за якою:  якщо робота, що виконується особою  на користь суб’єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.

Отож Верховний суд України, врахувавши усі обставини і докази, постановив задовольнити касаційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області. Рішення попередніх судових інстанцій скасовані.

Оскільки рішення Верховного суду України є остаточним і не підлягає оскарженню, то підприємцю доведеться сплатити до державного бюджету чималу суму штрафу.