Ігор Паслай: «Події, які в пам’яті не стерти, а героїв не забути»…
3 роки ago admin 0
«Мені довелося нести службу в Чорнобилі з 28 квітня по 15 травня 1986 року. Зранку 27 квітня командуючим військами Прикарпатського військового округу було дане розпорядження щодо відправки оперативної групи для виконання задач в осередку ураження. На той момент я ще підполковник обіймав посаду начальника штабу інженерно-саперного полку, що дислокувався у м. Самбір Львівської області. Командиром оперативної групи я й потрапив до Чорнобиля у перші дні трагічної аварії.
Ешелон з технікою та особовим складом прибув на місце 28 квітня о четвертій ранку на станцію Яново (півтора кідометра від реактора). Після розвантаження ешелону оперативна група зосередилась в районі населеного пункту Копачі. Це також неподалік ЧАЕС, але рівні радіації там були дещо нижчі. Згодом приступили до виконання задач з ліквідації аварії.
Зруйнований енергоблок являв собою недоступне й небезпечне для життя потужне джерело радіації та аерозольного забруднення. У перші дні після аварії постало питання про будівництво споруди, яка повинна була захистити прилеглу територію від проникнення випромінювання і запобігти виходу радіонуклідів із зруйнованого реактора. Ми й готували майданчик для будівництва «саркофагу». Передусім, розчищали територію від радіоактивного графіту та всіляких пошкоджених конструкцій, видаляли забруднений бетон, штукатурку тощо. Такі роботи виконувалися в надзвичайно важкому радіаційному стані. Рівні експозиційних доз випромінювання перевищували допустимі норми в десятки і сотні разів.
За допомогою спеціальних машин також проводили укладку труб для подачі бетону на розвалини четвертого енергоблоку. У ніч з 8 на 9 травня зі сторони третього реактора ми готували площадку для забезпечення роботи метро будівельникам для подальшого охолодження четвертого реактора… 15 травня моя служба в Чорнобилі завершилася. Уже згодом за участь у ліквідації наслідків аварії нагородили орденом «Червоної Зірки». Жаль, що чорний тягар Чорнобиля нам тримати завжди. Хто пройшов його дорогами, той постійно в собі відчуватиме «ношу» радіонуклідів…”
ГУ ДСНС України у Закарпатській області
