Ліс для Закарпаття — вище, ширше й більше, ніж ліс

4 тижні ago admin 0

Ліс для Закарпаття — це перспектива економіки, відсутність повеней і безпека населення та чудовий цілорічний відпочинок у горах. Новопризначений голова Державного агентства лісових ресурсів України Василь Кузьович (на знімку) на початку серпня відвідав чотири карпатські області. В тому числі, й Закарпатську. Де, як повідомляє офіційна сторінка агентства, зустрівся з головою ОДА Олексієм Петровим, оглянув декілька лісгоспів, поспілкувався з громадськими активістами та лісівниками. У підсумку констатував: на підставі «живого спілкування з людьми», «працівникам лісової охорони сьогодні соромно одягати формений одяг, адже люди одразу скажуть, що злочинець…

Тому поставив завдання, щоб кожен лісівник, перебуваючи на своєму службовому місці, зрозумів: в Українських Карпатах потрібно змінити форми і способи господарювання у лісах». На думку В. Кузьовича: «З часом у Карпатах ми повинні відмовитися від суцільних способів проведення лісозаготівлі.

Звичайно, враховуючи ситуацію з необхідністю проведення санітарних заходів у всихаючих смерічниках». Обережно: діють аферисти! Голова Держлісагентства називає провокацією дзвінки директорам лісгоспів перераховувати кошти для «покращення матеріального стану» новопризначеного очільника галузі Найбільший ресурс Закарпаття — ліс. А найцінніший ще й тим, що здатен відновлюватися.

Серед деревостанів — й смерекові, й ялицеві, й букові, й яворові, й ясенові, й грабові… Менше — черешневих і горіхових. Але найцінніші — дубові. Та спочатку наведемо цифри-підтвердження, що закарпатський ліс — справді коштовний скарб України. Ліси займають 51,2% території області. Це найвищий показник у країні. Площа всіх лісів регіону — 687,9 тисячі гектарів. Із них 588,9 тис. га (або 87,1%) належить підприємствам обласного управління лісового і мисливського господарства.

Решта — в постійному користуванні Мінекології, Міносвіти, Міноборони і землі запасу. Водночас доречно додати, що природно-заповідний фонд займає 182,4 тис. га, або14 % території області. Ще один промовистий факт: загальний запас деревини в області — понад 270 млн кубометрів. І якщо на гектарі в Україні пересічно зростає 186 кубометрів, то на Закарпатті — 350! Тепер нескладно помножити цю цифру на кількість гектарів, а далі — на ціну кубометра…

І тоді фахові економісти зможуть (хай і приблизно) назвати огром цього багатства. Наголосимо: в усіх тринадцятьох адміністративних районах діють два десятки державних лісових — дослідних і мисливських — господарств. У них і споріднених з ними підприємствах традиційно зайнята велика кількість краян. І в той же час — аж дивно! — з лютого немає керівника обласного лісомисливського управління… Попередній голова облдержадміністрації Ігор Бондаренко вважав, що Валерій Мурга, який багато років очолював обллісмисливгосп, «працює неправильно». Тобто, веде галузь не так, як слід, і не туди…

Хоча начальник постійно наголошував: усі двадцять лісгоспів були прибутковими. І все ж В. Мурга, незважаючи на мандат депутата обласної ради, таки змушений був покинути керівний кабінет. Нинішній очільник області генерал СБУ Олексій Петров на запитання кореспондента «Голосу України»: «Чому так довго залишається вакантною одна з ключових в економічному блоці області посад?» відповів, що він тричі звертався з цього питання до керівника Держлісагентства Андрія Заблоцького (очолював структуру з 28 грудня минулого до 2 липня цього року. — Авт.). Але…

Повернімося до відвідання області очільником лісової галузі. «Через неможливість тривалішого перебування в області відвідав лише два лісгоспи — Мукачівський і Свалявський. Організація роботи в цехах переробки деревини мене неприємно вразила. За ігнорування норм охорони праці низку відповідальних працівників притягнуто до дисциплінарної відповідальності з рекомендацією звільнення головного інженера з посади. За два тижні директори лісгоспів мають доповісти про усунення проблем і тоді будуть прийняті подальші управлінські рішення», — розповів Василь Кузьович.

І повідомив, що «після призначення нового начальника Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства ми будемо разом працювати над заповненням вакансій керівних посад лісогосподарських підприємств області». І далі голова Держлісагентства наголосив: «Існує парадокс, що приватні підприємці (ФОП), які працюють з лісгоспами, у своїй діяльності успішні, а державні підприємства — чомусь неуспішні. Якщо мені стануть відомі підтверджені факти ведення сімейного бізнесу на державних підприємствах, то які б заслуги людина не мала перед галуззю — вона буде звільнена з посади».

Правда, поїздка не обійшлася й без натяку на ложку корупційного дьогтю в бочці меду. За інформацією самого В. Кузьовича, після його відвідин Закарпаття «директорам лісгоспів почали телефонувати нібито з Держлісагентства і пропонувати перераховувати на картку кошти для «покращення матеріального стану новопризначеного голови». Як стверджує сам керівник Держлісагентства, «це абсолютна провокація, працюють аферисти».

І попередив: якщо йому «стане відомо, що хтось відгукнувся на такі «пропозиції» — буде звільнений з роботи». В. Кузьович продовжує «вірити в чесних лісівників Закарпаття» та сподівається, що незабаром, коли знову приїде на Закарпаття, вестиме мову вже про позитивні зміни. Зміни неодмінно настануть, якщо саме центральне відомство почне належно виконувати свої обов’язки. А не чекати, як настирно в області ходять чутки, аби закарпатці до них «їхали з дому»…

Розшифрувати це словосполучення зовсім не складно… Та ось тільки-но була дописана ця фраза, як стало відомо, що В. Кузьович підписав наказ: «Оголосити з 18 серпня 2020 року добір на вакантні посади державної служби категорії «Б» в територіальних органах Держлісагентства».

Тож нарешті можна сподіватися, що за наслідками проведення об’єктивного конкурсу до керма цієї важливої галузі Закарпаття прийде висококваліфікований управлінець-лісівник із твердим характером, сучасним баченням і гострим почуттям патріотизму. У «столичному» лісгоспі проблеми ще опукліші через відсутність бюджетного фінансування і незатвердження Мінприродою відповідного ліміту Отже, на 90 відсотків (15,3 тис. га — Авт.) ці ліси (див. довідку) природоохоронні — водозахисні, рекреаційно-оздоровчі й історико-культурного значення. Тому до них застосовується спеціальний режим господарювання: проводяться лише рубки формування та оздоровлення.

Адже навколо міста Ужгорода виділена спеціальна рекреаційна зона, яка посідає вагоме значення в оздоровленні населення найзахіднішого обласного центру України. У місті й навколишніх селах найбільш заселена частина Закарпаття: на квадратному кілометрі проживає 140 чоловік. «Зелена зона» означає: господарювання тут відрізняється від інших лісгоспів краю.

Адже в рекреаційно-оздоровчих лісах заборонено проводити рубки головного користування. Дозволено лише лісовідновні, санітарні та рубки догляду і переформування. До речі, більш як половині насаджень лісгоспу минуло сто років. Такі дерева пошкоджуються різного роду гнилями, грибковими захворюваннями…

Тому в 2007—2010 роках лісоводами проводилися рубки переформування, внаслідок яких одновікові насадження перетворювалися на більш стійкі різновікові. Лісовпорядкуванням 2011-го було запроектовано значний обсяг переформування та лісовідновних рубок, однак через відсутність інструкції вони на даний час не здійснюються… …Аби далі відчути всі проблеми й побачити цілісну картину, варто заглянути в недавні роки.

Насамперед найважливіше: бюджетних коштів у повному обсязі на ведення лісового господарства підприємство не отримує уже останні десять років! Тож, за словами головного лісничого Валентина Геккера (на знімку), щоб воно мало змогу здійснювати відповідну господарську діяльність, потрібен хоча б якийсь фінансовий ресурс. Тому лісгосп проводить дуже обмежено рубки головного користування — щороку заготовляє лише п’ять тисяч кубометрів букової деревини. І все ж більшість — під час санітарних рубок. — Але були ж і такі попередні роки, коли видавалися «на гора» значніші обсяги… — Так, — відповідає Валентин Едуардович. — Але то відбувалося внаслідок катастрофічного буревію, який пронісся Закарпаттям 15 травня 2014 року.

Тоді в лісах Ужгородського лісгоспу виникло близько двох тисяч гектарів суцільних та часткових вітровалів, які розроблялися протягом 2014—2015 років та в першій половині 2016-го. За щорічної планової заготівлі 36 тисяч кубометрів, у чотирнадцятому й п’ятнадцятому роках було заготовлено та реалізовано майже 160 тисяч кубів, отримано кошти на розвиток лісового господарства, сплачено всі податки та 50% прибутку перераховано державі у вигляді дивідендів. Згодом на ділянках суцільних вітровалів за кошти, отримані від реалізації деревини, лісівники здійснили заходи із сприяння природному поновленню. І вже, починаючи з 2015 року і по нинішній час, проводяться догляди за молодим лісом.

Особлива заслуга в цій роботі працівників Кам’яницького та Ужгородського лісництв, на території яких утворилося найбільше суцільних вітровально-буреломних ділянок.

Далі В. Геккер додає: «Починаючи з 2017 року, через зміни Санітарних правил у лісах України, в насадженнях лісгоспу не проводяться суцільні санітарні рубки, а лише вибіркові. Й уже станом на зараз на ділянках природного поновлення 2014—2016 років на площі до двохсот гектарів сформувалися молоді ліси, які потребують проведення у них рубок догляду протягом наступних двадцяти років. Але це для Ужгородського лісгоспу дуже значні затрати…» — Саме для таких випадків ще в 2017-му президентським указом №381 передбачалося створення державного фонду розвитку лісового господарства, який є і в колег із сусідньої Словаччини, — продовжує В. Геккер. — Цей фонд не створений, на жаль, і донині. Кошти, зароблені лісгоспом під час ліквідації наслідків стихійного лиха, спрямовані до бюджетів різних рівнів. Але парадокс: відтак лісівники залишені сам на сам зі своїми проблемами…

Ще одною особливістю Ужгородського лісгоспу є те, що майже вся територія одного із чотирьох лісництв — Великодобронського — належить до зоологічного заказника загальнодержавного значення «Великодобронський». Відповідно до положення, на території цього заказника дозволяються вибіркові санітарні рубки. Та останніми роками спостерігається всихання основних лісоутворюючих порід — дуба і ясена. Некрозна хвороба ясена навіть описана науковцями як така, що загрожує зникненням цієї породи з лісів Європи. Але, згідно із законом, після обстеження насаджень інженерами спеціалізованого лісозахисного підприємства, погодження облуправління лісового та мисливського господарства і обласного департаменту екології, потрібно ще затвердити ліміт у Міндовкілля.

Проведення санітарно-оздоровчих заходів, під час яких з лісу забирається сухостійна та пошкоджена гнилями деревина, покращується санітарний стан лісів (за дослідженнями науковців — штучно створених за часів Австро-Угорської імперії та Чехословацької Республіки), без затвердження такого ліміту є незаконним. У результаті проведення вибіркових санітарних рубок не лише оздоровлюються ліси, а й водночас за виручені від реалізації деревини кошти утримується лісова охорона, проводяться ремонти інфраструктури, біотехнічні заходи, догляди за лісовими культурами, інші лісогосподарські заходи. Та держава, передавши під охорону і збереження Ужгородському лісгоспу цей об’єкт природно-заповідного фонду, натомість ні копійки не компенсує на його утримання. Крім того, проведення санітарно-оздоровчих заходів за своєю нормативною базою потребують негайного виконання.

— Тим часом лісгосп уже другий рік не може затвердити «ліміт на спеціальне використання природних ресурсів на території об’єктів природно-заповідного фонду», хоча всі необхідні документи подані в Міндовкілля, — каже В. Геккер. — А дерева всихають, товарність деревини, відведеної ще торік у травні, знижується, лісгосп не одержує кошти — у тому числі, й на утримання заказника. Мало того — бюджетні установи і жителі найближчих населених пунктів (а їх більше десяти) вимушені везти паливні дрова за 50—60 кілометрів… Отже, все описане вище, а також спад упродовж двох попередніх років попиту на деревину в Україні та Європі і нинішня пандемія коронавірусу призвели до істотного погіршення матеріального стану підприємства, зниження рівня заробітної плати, відтермінування першочергових лісогосподарських заходів, найважливішим з яких є базове лісовпорядкування, котре має проводитися у лісгоспах Закарпатської області у 2020—2021 роках.

— На проведення лісовпорядкування, яке є основою для планування діяльності лісгоспу на десять прийдешніх років, — констатує В. Геккер, — підприємство має виділити два мільйони гривень. Але в теперішній економічній ситуації, як стверджує головний лісничий, для Ужгородського лісгоспу така сума є непідйомною. Ледве нашкрябують на зарплатню і сплату податків… І все ж лісівники — оптимісти: сподіваються на кращі часи. За словами Валентина Едуардовича, в Ужгородському лісгоспі очікують, що новий голова Держлісагентства доможеться таких потрібних нововведень, які будуть спрямовані на відновлення бюджетного фінансування лісової галузі, на зменшення податкового тиску, на оновлення Санітарних правил у лісах України, а також природоохоронного законодавства, ухвалення правил та інструкцій проведення лісовідновних і рубок переформування, на створення фонду розвитку лісового господарства. Від цього виграють насамперед держава і її авторитет, а лісівники зможуть реально планувати роботу. Ужгород.

Довідка Ужгородський лісгосп займає 17 тисяч гектарів в Ужгородському й Мукачівському районах у долині трьох річок — Ужа, Латориці й Тиси, де дуже сприятливий клімат і грунтові умови для зростання висопродуктивних дубових та букових лісів. За рік на гектарі приростає понад чотири кубометри деревини. Тут розташовується і унікальний 90-гектарний буково-дубовий резерват пралісу «Тепла ямка». До складу підприємства входять чотири лісництва — Кам’яницьке, Ужгородське, Великодобронське, Анталовецьке. 90 відсотків площ — «зелені легені Ужгорода» — охоронні ліси навколо обласного центру. Головна порода — бук займає 60 відсотків, дуб — 30, ясен — 5.

Ліс для Закарпаття — це перспектива економіки, відсутність повеней і безпека населення та чудовий цілорічний відпочинок у горах. Новопризначений голова Державного агентства лісових ресурсів України Василь […]