Navchas

У березні цього року в селі Лопухово Тячівського району трапилася трагедія – під час розробки лісосіки в урочищі Бистрик (Кедринське лісництво ДП «Брустурянське ЛМГ») внаслідок падіння гілки був смертельно травмований 43-річний лісоруб. Як йдеться у медичному висновку, чоловік  отримав черепно-мозкову травму з пошкодженням кісток черепа  та забоєм головного мозку. Спеціальне розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком проводила створена в Управлінні Держпраці у Закарпатській області комісія під керівництвом головного державного інспектора відділу нагляду в АПК, СКС та транспорті та зв’язку Мирослава Феделеша.

Члени комісії з’ясували, що аналогічних нещасних випадків у практиці підприємця, в якого працював потерпілий, раніше не було. «Хоча подібні ситуації на підприємствах лісової галузі, – зауважує  начальник Управління Держпраці у Закарпатській області Богдан Дорош, – на жаль, є непоодинокими».

Тому, за словами очільника Управління Держпраці, лишень запису про виконання прибирання небезпечних дерев у технологічних картах розробки лісосік в акті їх готовності до роботи є замало. Потрібно справді ретельно готувати місце перед початком роботи і насамперед це стосується прибирання небезпечних дерев. Такими, згідно із правовим визначенням, є «дерева або їх частини, що частіше, ніж інші, падають на землю від притиснення, поштовху, удару, розгойдування, потрясіння повітря чи ґрунту під час руху технічних засобів та звалюванні інших дерев… мають приземлюватись за відносно безпечних погодних умов…»

Судячи з пояснень інших членів бригади, у складі якої потерпілий, до речі, досвідчений  лісоруб, здійснював лісосічні роботи, усі вимоги безпечної праці того фатального дня були дотримані. Перед початком роботи та виходом працівників на лісосіку з ними був проведений позаплановий інструктаж (про що свідчить відповідний запис у журналі реєстрації інструктажів), члени бригади мали захисні каски та інші засоби індивідуального захисту.

Перед звалюванням чергового хвойного дерева один з лісорубів оглянув напрям його падіння і, переконавшись у безпечності подальшої валки, члени бригади провели підготовчі роботи: вирубали довкола дерева чагарник, прибрали захаращеність та підготували дві відхідні доріжки в протилежному напрямку до звалювання.

Здавалося б, ніщо не віщувало біду. Однак несподівано, за якихось 20-30 секунд після того, як звалене дерево опинилося на землі, почувся тріск. Усі кинулися утікати. Потерпілий лісоруб подався вгору по схилу, де його й травмувала гілка, що обламалась на  сусідньому сироростучому двовершинному буковому дереві. Чоловікові надали першу медичну допомогу і викликали «швидку». Та медики, які  прибули за викликом, змушені були хіба що констатували смерть. Пізніше, при судово-токсикологічному  дослідженні у крові та в сечі загиблого виявили певну дозу спирту.

Тож на підставі зібраних матеріалів комісія дійшла висновку, що нещасний випадок із лісорубом на Тячівщині стався під час виконання лісосічних робіт, що входило в його (потерпілого) трудові обов’язки. Тому цей випадок вважається пов’язаним з виробництвом. Головною  причиною настання трагедії визнано самовільне падіння гілки, що пов’язано з  біологічними особливостями росту букових деревостанів (висновок Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва), а супутньою – алкогольне сп’яніння працівника. За результатами розслідування, були розроблені відповідні заходи щодо запобігання виникненню подібних нещасних випадків.