Navchas

Поспілкуватися з начальником Управління ДСНС України у Закарпатській області Романом Гудаком приводів більше, ніж достатньо. Взимку 2018-2019 рятувальники працювали на всіх фронтах – розчищали дороги, діставали автомобілі із заметів, рятували туристів та надавали допомогу у пунктах обігріву. Навесні іквідовували наслідки підтоплень та боролися з пожежами через необережність при спалюванні сміття та трави. Чи готові рятувальники до всіх цих бід, чи здатні впоратися з викликами, чи можуть попередити лихо – нинішня наша розмова.

– Романе Васильовичу, розкажіть, як сьогодні діє та чим живе оперативно-рятувальна служба Закарпаття?

Безперечно, Служба порятунку зараз – це  дієва система запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, але цього в сучасних умовах замало. Потрібно й надалі працювати в напрямку створення  надійної,  оснащеної  мобільно-рятувальної служби європейського взірця.

Сьогодні для забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення і захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на території області функціонують 2 державні пожежно-рятувальні загони з дислокацією в Ужгороді та Мукачеві, 18 державних пожежно-рятувальних частин та 13 постів. Допомагають ним у ліквідації пожеж та надзвичайних ситуацій 19 підрозділів місцевої пожежної охорони та добровольці-вогнеборці.

Окрім зазначених підрозділів на території області дислокується Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення куди входять: аварійно-рятувальна частина (групи піротехнічних та водолазно-рятувальних робіт), гірська пошуково-рятувальна частина та частини технічного забезпечення й обслуговування.

Загальна штатна чисельність Управління ДСНС України у Закарпатській області становить 1 тис. 464 особи рядового та начальницького складу та працівників.

Система запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій пережила в Україні вже кілька помітних етапів реформування і щоразу вони спрямовувались на підвищення ефективності діяльності служби та гарантій захисту населення від надзвичайних ситуацій, удосконалення управління системою цивільного захисту. Але не на кожному етапі вдавалось досягти бажаних успіхів, тому, важливо, що реформи тривають. 

Але незважаючи на будь-які переміни найважливішою функцією Служби порятунку була, є, й залишається – захист населення і території Закарпатської області від надзвичайних ситуацій, а саме профілактика, попередження та їх ліквідація. Не дарма нашим девізом є «Запобігти. Врятувати. Допомогти».

  – Але для реагування на надзвичайні ситуації необхідний не лише людський фактор, а й належне технічне оснащення…

Так, застаріле обладнання є однією з основних проблем при ліквідації надзвичайних ситуацій. І страждає від цього не лише Закарпаття, а й уся держава. Так, сьогодні на озброєнні пожежно-рятувальних підрозділів області знаходиться 120 одиниць пожежної техніки; 38 одиниць спец техніки; 11 радіаційно-хімічного захисту та 8 одиниць техніки зв’язку.

На жаль, більшість пожежних автоцистерн експлуатуються поза межами встановленого терміну експлуатації, але це вимушений крок, який не можна оцінювати негативно, адже на цій техніці завдяки сумлінному виконанню своїх обов’язків пожежно-рятувальні загони щоденно виїжджають на бойові завдання: рятують людей, майно. До слова, на даний час в обласному центрі відсутня техніка, за допомогою якої можна проводити рятувальні роботи на висоті вище дев’ятого поверху. Отож добре було б мати на озброєнні в Ужгороді та Мукачеві пожежні автодрабини з висотою підйому від 45 до 55 метрів. Також є необхідність у забезпеченні нашої піротехнічної групи й спеціальним автомобілем гідроманіпулятором важкого типу.

Хоча такий стан не означає, що ми сидимо склавши руки, очікуючи манни небесної. У поновленні парку спецтехнікою сприяє нам як ДСНС так і іноземні колеги.

Так, завдяки підтримці та сприянню Державної служби України з надзвичайних ситуацій впродовж 2016-2018 років парк закарпатських рятувальників поповнився 17 одиницями техніки: 13 пожежних автоцистерн, 1 САРМ-Л VW Caddy, 1 ВАЗ 213100 (Нива), 1 бульдозер гусеничний SD8B та 1 ОПМ Mitsubishi L200. Ще 6 пожежних автоцистерн було отримано як гуманітарна допомога від колег з сусідніх країн та ряду підприємств Закарпатської області.

Так, лише 2019-го парк закарпатських вогнеборців поповнився на 3 автівки. Від колег з Німеччини ми отримали пожежний автомобіль швидкого реагування Mersedes-Benz, товариство “Джейбіл” подарувало ужгородським вогнеборцям пожежний автомобіль “Штаєр”. А зовсім нещодавно іноземці презентували нам пожежну машину легкого класу з професійним гідравлічним обладнанням “ІВЕКО”.

 – Щоденні зведення про пожежі засвідчують їх збільшення. Ситуація з пожежами справді така критична?

Дуже. Пожеж справді побільшало. Так, за вісім місяців, що минули, на території області в порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість пожеж  зросла на  50 %:  з 1 тис. 369  у 2018 році до 2 тис. 096 у 2019-му.

Таке стрімке збільшення викликано пожежами сухостою, чагарників та сміття на відкритих територія яких вже зареєстровано 1225 пожеж сухотрав’я. Тож, як бачите, половина відзагальної кількості пожеж це саме пожежі у екосистемах краю, які тільки на перший погляд є незначними, але якщо розібратись, несуть у собі велику шкоду не тільки забрудненням навколишнього середовища, а й можуть призвести до більш масштабних загорань.

І це за таких умов, коли ДСНС постійно звертається до громадян з проханнями не проводити безконтрольного випалювання трави, сухотрав’я та чагарників, не використовувати для спалювання сміття легкозаймисті речовини типу бензину. Тим не менше ми з року в рік фіксуємо й випадки травмування, або навіть загибель людей через спалювання сухостою та сміття, не говорячи вже про знищені матеріальні цінності, коли нажите людьми за довгі роки  зітліле за якусь мить…

Невдовзі почнуться осінньо-польові роботи, тож користуючись нагодою, хочу звернутись до закарпатців з проханням припинити безглузду практику спалювання сухої рослинності та сміття в себе на полях та городах.

 У чому ж  криється причина такої невтішної пожежної статистики? Невже мешканці Закарпаття є  такими безвідповідальними у даній ситуації?

Як свідчать статистичні дані, людський фактор і надалі залишається  домінуючою  причиною виникнення пожеж. Але люди не хочуть визнавати свою провину. Більшість громадян, опитаних при дослідженні пожеж, переконані у тому, що їх хтось підпалив. Тобто, відповідальність одразу намагаються перекласти на когось іншого – сусідів, пожежників, чи кого-небудь. Коли аргументовано встановлюється причина вогняного лиха, приміром, коротке замикання електропроводки, тоді лише частина усвідомлює свою провину. Не варто звинувачувати когось у власній недолугості, а запитати себе, що я зробив для того, щоб цього не сталося. Але це наша світоглядна проблема – в нас вистачає часу на все, окрім найголовнішого, для себе. А розраховуються за це люди найдорожчим  власним життям і здоров’ям. Так, з початку року, вогонь вже забрав життя 31 людини з яких одна дитина (у  2018 – 28 осіб). Ще 27 осіб травмувалося (у 2018 -17 чоловік). Ця статистика могла б бути ще страшнішою, як би не наші вогнеборці. Завдяки їхній вправності вдалося врятувати життя 26 особам. Сьогодні, акцентувати увагу суспільства потрібно на тому, що втрачається розуміння культури безпечного поводження з вогнем…

На жаль, людський фактор – це також основна причина виникнення вогняної стихії і в лісових масивах. Наші краяни здебільшого надто не переймаються, що незагашене багаття, чи тліючий недопалок особливо за умов спекотної погоди можуть закінчитися лісовою пожежею, причому з величезними збитками. У цьому році таких пожеж на території області вже сталося 27. На, щастя, обійшлося без матеріальних втрат.

Підрозділами оперативно-рятувальної служби постійно проводиться цілий комплекс профілактичних  заходів щодо упередження «вогняного лиха». Питання запобігання та протидії пожежам та запобігання надзвичайним ситуаціям постійно розглядаються в ході засідань комісій ТЕБ та НС та спільних нарад з представниками Закарпатської ОДА. Особливу увагу приділяємо пожежно-профілактичним заходам, аби звести до мінімуму можливість виникнення пожеж. За допомогою засобів масової інформації, виступив у трудових колективах, та розповсюдження наочних матеріалів серед населення, проведення акції «Запобігти. Врятувати. Допомогти» та шляхом пожежно-профілактичних відпрацювань ми намагаємося привернути увагу громадськості до виконання правил пожежної безпеки та безпеки життєдіяльності.

Наразі підрозділами Управління проведено 167 пожежно-профілактичних відпрацювань та більш як 30 акцій «Запобігти. Врятувати. Допомогти», і це не враховуючи виступів перед трудовими колективами, екскурсіями до пожежно-рятувальних підрозділів, рейдів у населених пунктах тощо.

– Але ж служба «101» – це не лише пожежні підрозділи, адже виникає чимало інших надзвичайних ситуацій і подій, яким повинні дієво протистояти рятувальники…

Упродовж восьми місяців на території області трапилося 5 надзвичайних ситуацій, з яких  4 – природного та 1 – техногенного характеру.  Вдалося уникнути масштабних паводків, але не обійшлося без підтоплень, буревіїв та наслідків  сильних опадів, що призвело до знищення сільгоспугідь та пошкодження покрівель споруд та житлових будинків на території ряду районів. Так в липні постраждали Ужгородський та Іршавський райони, тут пронісся буревій, який пошкодив дахи на житлових будинках громадян та інших об’єктах інфраструктури.

Але такі надзвичайні ситуації не можна наперед спрофілактувати, бо природні явища не передбачиш наперед, проте до них потрібно бути готовими. У цих випадках дуже важливою є скоординована спільна дія усіх служб життєзабезпечення області, представників центральної та місцевих органів влади.  

Окрім цього на території області ще трапилась 371 некласифікована надзвичайна подія (проти 355 за 2018). Зокрема піротехніками було здійснено понад 100 виїздів на  вилучення та знищення вибухонебезпечних знахідок часів Другої світової війни. Загалом ними знищено 887 одиниць боєприпасів, які становили реальну загрозу для населення Закарпаття.

Також підрозділи Управління ДСНС 16 разів залучалися для ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод та допомоги громадянам які постраждали внаслідок автотрощ. 55 разів гірські рятувальники поспішали на порятунок загубленим туристам. Зафіксовано 22 випадки утоплення людей. Ще однією проблемою для рятувальників краю є повідомлення про замінування об’єктів та будівель установ. Лише впродовж серпня  2019 року зафіксовано  5 таких випадків. Один такий виїзд пожежно-рятувального підрозділу коштує державі понад 60 тисяч гривень. Тож уявіть собі, побічні збитки, які витрачаються на такі виклики, які потім виявляються хибними.

Треба зауважити, що влітку, наша робота активізується практично за всіма напрямками, такі особливості цього періоду. Нічого дивного, адже населення стає мобільнішим й активнішим. Люди ж відпочивають не лише на річках та озерах, вони відправляються в туристичні походи, йдуть відпочивати до лісу. Та й рух автошляхами стає інтенсивнішим. Отож доводиться працювати з максимальним навантаженням.

– Наріжним каменем для рятувальників останнім часом стають і любителі гірського екстриму. За цьогорічними пошуково-рятувальними роботами взимку слідкувала, напевно, уся країна

За правило, коли гори вкриваються снігом, туристи масово поспішають в Карпати. І нічого поганого в цьому нема. Проблема в іншому – їхній безпечності. Часто-густо відпочивальники, в гонитві за гострими відчуттями, забувають про власну безпеку. А наслідки від такої зухвалості можуть бути досить сумними. Цьому підтвердження пошуково-рятувальні роботи, що сталися на Різдвяну ніч в районі Боржавських полонин. Впродовж вечора 06 січня до Служби порятунку надійшло два повідомлення про загублення туристів. У першому випадку фрірайдери катались на вершині гори Гимба Міжгірського району та в умовах поганої видимості втратили орієнтири та заблукали. На їхні пошуки відразу було направлено відділення гірських пошуковців с. Нижні Ворота Воловецького району. Підтримуючи із заблукалими телефонний зв’язок рятувальники порадили чоловікам рухатися у бік с. Березники Свалявського району, однак ті, знехтували рекомендаціями рятувальників, та вирішили підійматись крутими схилами у бік вершини гори. Вночі рятувальники знайшли двох туристів а їхнього товариша, на жаль, вже загиблого, було знайдено ранком.

– Унікальність Закарпаття в тому, що область межує відразу з чотирма державами: Словаччиною, Угорщиною, Польщею та Румунією. Розкажіть детальніше про співпрацю наших рятувальників з іноземними колегами…

Управління ДСНС України у Закарпатській області вже не перший рік активно та плідно розвиває міжнародну співпрацю з європейськими колегами. Свідченням цьому, отримання допомоги для осучаснення матеріально-технічної бази пожежно-рятувальних підрозділів краю та беззаперечно неодноразові спільні навчання, тренінги, семінари, адже саме під час них  рятувальники мають можливість обмінятись досвідом, побачити як ліквідують ту чи іншу надзвичайну ситуацію колеги з іншої країни, дізнатись про засоби та методи,якими користуються їх колеги, ну і звісно ж встановити добросусідські відносини.

Наочний приклад цьому, навчання як відбулись на базі одного з наших підрозділів Ужгорода. Тут, в рамках проекту “Покращення оперативного потенціалу рятувальних служб Закарпатської області” по програмі “Польська допомога”, що була заснована Міністерством закордонних справ Польщі за участю інструкторів з Польщі наші рятувальники опановували навички з ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод та вчились надавати першу медичну допомогу відповідно  до медичних протоколів, які діють в Європейському Союзі та використовуються під час таких випадків. В рамках цієї програми також планується побудувати димокамеру та закупити пожежний автомобіль.

 Загалом, намагаємося переймати досвід у іноземних колег з різних напрямків порятунку. Адже окрім пожежно-рятувальних підрозділів в Управлінні ДСНС України у Закарпатській області також функціонує гірська пошуково-рятувальна частина, водолазне відділення, група піротехнічних робіт, тощо. Тож намагаємось розвиватися та переймати корисний досвід з порятунку людей при будь-яких екстремальних ситуаціях. Так, до прикладу, гірські рятувальники Закарпаття у вересні мають пройти навчаннях з пошуку людей у зимовий період.

Інший напрям міжнародної співпраці це участь у різноманітних ґрантових програмах та міжрегіональних  напрацюваннях, завдяки яким рятувальні частини краю мають можливість оновити свою матеріально-технічну базу. Так, в рамках спільного проекту з Асоціацією  ЄВРОРЕГІОН “КАРПАТИ – УКРАЇНА” у програмі Європейського Союзу “Польща-Білорусь-Україна 2014-2020” закарпатські рятувальні підрозділи мають отримати три транспортні засоби, один з яких вже знаходиться на бойовому чергуванні у пожежно-рятувальному підрозділі Ужгорода.

Також плідна співпраця налагоджена з Чеською Республікою, зокрема краєм Височина, Пардубицьким і Устецьким краями, пожежниками з Брно та Генеральним директоратом Пожежної рятувальної служби Чеської Республіки.

-Про пророблену роботу закарпатськими рятувальниками за півроку поговорили. Що попереду? Якими бачите перспективи служби?

Сьогодні, як і вчора, зрештою як і завжди для підрозділів служби цивільного захисту найголовніші завдання – попередити надзвичайні ситуації, захистити і врятувати громадян, котрі потрапили у біду. Кожна людина повинна відчувати свою захищеність у життєвому середовищі. А забезпечити їй цю впевненість – наш головний обов’язок.

Що ж до поточних справ, то вони змінюються щодня і щотижня. Приміром, зараз, коли регіон потерпає від надмірної спеки, особливої актуальності набуває проблема протипожежного захисту лісів. А з похолоданням наберуть актуальності заходи, пов’язані з забезпеченням нормальної життєдіяльності населення у період низьких температур.

– І насамкінець: з нагоди професійного свята скажіть кілька теплих слів численному колективу закарпатських рятувальників.

Шановні колеги! Без сумніву, фахівці ДСНС це люди, які обрали своїм професійним покликанням важку, проте почесну справу – допомагати, рятувати, запобігати лиху. Вона вимагає надзвичайної людяності, мужності і відваги, здатності приймати відповідальні рішення і ризикувати, бути готовим жертвувати особистим заради спільного. Тож з нагоди професійного свята висловлюю щиру подяку за самовіддану працю, героїзм та чуйність до чужої біди. Щастя, здоров’я Вам і Вашим родинам, нових сил, енергії і пильності на щоденній нелегкій варті.

А ще від щирого серця вітаю наших ветеранів, які щедро передають свій багатий досвід молодому поповненню, допомагають вирішувати покладені на нас складні завдання.