Navchas

Для виїзду дитини за кордон з одним із батьків в –  разі розлучення подружжя -потрібно отримати нотаріальну згоду другого з батьків. Це – загальне правило, але з низкою винятків. Тепер із 28 серпня 2018 р., після набрання чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання” № 2475-VIII від 03.07.2018 р. (далі – Закон № 2475-VIII; Закон), перелік таких винятків став ще ширшим.

Отже, Закон № 2475-VIII, спрямований на посилення захисту прав дитини на належне утримання, передбачає зміну правил виїзду дитини за кордон і встановлює нові підстави, коли один із батьків може подорожувати з дитиною за межі України без згоди другого.

Незмінні постулати

Відповідно до українського законодавства, нотаріальна згода другого з батьків для виїзду дитини до 16 років за кордон з одним із батьків не потрібна в таких випадках:

– якщо другий із батьків – іноземець або особа без громадянства та про це вказано у свідоцтві про народження дитини;

– якщо в закордонному паспорті дитини є запис про її вибуття на ПМП в іншу країну чи відмітка про взяття дитини на постійний консульський облік у дипломатичному або консульському представництві України за кордоном;

– якщо один із батьків пред’явить свідоцтво про смерть другого, рішення суду про позбавлення другого  батьків батьківських прав, визнання його недієздатним чи безвісно відсутнім або довідку про народження дитини, де зазначено, що батько дитини записаний зі слів матері.

Ці винятки із загального правила про нотаріальну згоду другого з батьків діяли й раніше та не зазнали змін.

Утім, раніше було передбачено, що нотаріальна згода другого з батьків також не потрібна, коли другий із батьків має борг із виплати аліментів на дитину в розмірі, що перевищує суму аліментних платежів за 6 місяців. Тепер згаданим вище Законом це положення було скасовано й замінено низкою нових норм.

Новий статус-кво

Відтепер із 28 серпня 2018 р., якщо один із батьків бажає виїхати з дитиною за кордон, він може безперешкодно це зробити без нотаріальної згоди другого за таких кумулятивних умов:

– строк поїздки не перевищує 1 місяця;

– той із батьків, хто планує поїздку з дитиною за кордон, має документ, що підтверджує місце проживання дитини з ним (рішення суду або висновок служби в справах дітей);

– є документ, що підтверджує мету й строк поїздки. Мета виїзду дитини за кордон може бути різноманітна: відпочинок, участь у змаганнях, фестивалях, олімпіадах і конкурсах, закордонне лікування або навчання, при цьому підтвердними документами можуть бути довідка з медичного або навчального закладу, броня квитків;

– щодо того з батьків, хто хоче виїхати з дитиною за кордон, немає виконавчого провадження про примусове усунення перешкод у спілкуванні дитини з другим із батьків.

Якщо другий із батьків свідомо виконує батьківські обов’язки й не має боргів із виплати аліментів на дитину, то той із батьків, хто планує закордонну поїздку з дитиною та знає адресу другого, має рекомендованим листом повідомити останнього про майбутню поїздку дитини, її мету й тривалість.

Крім того, один із батьків може виїхати з дитиною за межі України на строк понад 1 місяця, якщо другий – боржник із аліментів. Розмір заборгованості має дорівнювати сумі аліментних платежів за чотири місяці (за три місяці, якщо дитина з інвалідністю або важко хвора). Довідку про заборгованість можна отримати в державній виконавчій службі Міністерства юстиції України або в приватного виконавця.

Також нові норми застосовні до виїзду дитини за кордон із третіми особами (скажімо, бабусею, хресним або класним керівником). Так, якщо раніше обов’язковою умовою для подібної поїздки була нотаріальна згода обох батьків, то тепер виїзд дитини за кордон на строк до 1 місяця можливий за умови одержання згоди тільки того з батьків, з ким офіційно визначено місце проживання дитини, а також на строк понад 1 місяць, якщо другий із батьків має заборгованість із виплати аліментів.

При цьому навмисне порушення строку перебування дитини за межами України може спричинити притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу від 1700 до 3400 грн. Більше того: це призводить до наступного обмеження в праві на виїзд із дитиною за кордон строком на 1 рік, крім випадку, якщо вдасться отримати нотаріальну згоду другого з батьків на таку поїздку.

Підтвердження місця проживання дитини

Ще раз варто звернути увагу на те, що зазначені нововведені привілеї поширюються тільки на того з батьків, хто має на руках документ, що підтверджує місце проживання дитини з ним. Є два способи одержання такого документа: в адміністративному та в судовому порядку.

Так, для підтвердження місця проживання дитини з метою тимчасового виїзду з дитиною за кордон один із батьків може звернутися до служби в справах дітей за місцем проживання дитини. Це ще одна новела законодавства, яку передбачено тепер п. 721Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 р. № 866.

До служби в правах дітей потрібно надати відповідну заяву, копію свого паспорта, свідоцтва про народження дитини, довідку про своє місце реєстрації (якщо цієї інформації немає в паспорті) і про місце реєстрації дитини, копію рішення суду про розірвання шлюбу (якщо є), підтвердження про надіслання рекомендованого листа другому з батьків про майбутню поїздку дитини (якщо адресу другого з батьків відомо та такий лист було надіслано), а також копію документа, виданого лікарсько-консультативної комісією лікувально-профілактичної установи (якщо питання стосується важкохворої дитини або дитини з інвалідністю). За результатами розгляду поданих документів і після відвідування місця проживання дитини служба в справах дітей готує висновок щодо підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України.

На практиці така процедура може зайняти до 1 місяця. Далі зазначений висновок служби в справах дітей у межах семи робочих днів має бути затверджено рішенням/розпорядженням місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської чи сільської ради. Проте, винесене рішення/розпорядження протягом 10 днів може бути оскаржено до суду в порядку позовного провадження. І лише після спливу цього строку на оскарження рішення/розпорядження про підтвердження місця проживання дитини воно вступає в силу.

Зазначене рішення/розпорядження може бути використано для виїзду дитини за кордон лише протягом 1 року. Пізніше таке рішення/розпорядження можна отримати повторно.

Другий можливий варіант – звернутися до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Такий позов суд заслуховує в загальному порядку. Суд також долучає до розгляду справи службу в справах дітей, яка після обстеження житло-побутових умов батьків готує той самий висновок про визначення місця проживання дитини. Ґрунтуючись на цьому висновку служби в справах дітей, суд виносить рішення, визначаючи місце проживання дитини з мамою або батьком. Крім того, питання про місце проживання дитини суд може вирішити також у межах розгляду справи про розірвання шлюбу.

Таке рішення суду може бути опротестовано за загальною процедурою, і юридичної сили воно набуває лише після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляцію так і не подано. Водночас після набрання юридичної сили рішення суду про визначення місця проживання дитини стає остаточним і діє без обмеження строку. У такому випадку для підтвердження місця проживання дитини з метою виїзду за межі України не потрібно буде повторно звертатися до суду або служби в справах дітей.

Поза новими правилами

Якщо ж поїздку за кордон з дитиною планує той із батьків, хто проживає окремо від дитини, тобто місце проживання дитини служба в справах дітей або суд визначив не з ним, нововведені правила на такого з батьків не поширюються. У такому разі він незалежно від строку поїздки та за умови відсутності в нього заборгованості з виплати аліментів повинен буде отримати письмову нотаріально засвідчену згоду другого з батьків на виїзд дитини за кордон. Отримувати нотаріальну згоду другого з батьків належить напередодні кожної майбутньої поїздки дитини.

Утім, якщо другий із батьків, з яким проживає дитина, не дасть своєї згоди на тимчасовий виїзд дитини за кордон з іншим із батьків упродовж 10 днів із моменту повідомлення про вручення йому рекомендованого листа з таким проханням, законодавець передбачає можливість звернутися до суду для одержання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків. У цьому випадку за новими правилами на підставі позову того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд повинен розглянути питання про виїзд дитини за межі України в порядку спрощеного позовного провадження, а отже, не довше 60 днів від дня відкриття провадження в справі.

Крім того, нові правила не торкаються особливостей виїзду дитини за межі України з одним із батьків, у випадку якщо батьки дитини живуть у законному шлюбі, а також якщо йдеться про виїзд дитини в іншу країну на постійне місце проживання. У цих випадках так само має бути відповідна нотаріальна згода другого з батьків.

ВИСНОВОК:

Отже, ухвалюючи нові правила виїзду дитини за кордон, законодавець передбачив додаткові преференції для того з батьків, з ким після розлучення офіційно підтверджено місце проживання дитини, а також обмежив у батьківських правах неплатників аліментів. Тепер надання на кордоні рішення уповноважених держорганів про визначення місця проживання дитини та довідки про заборгованість із виплати аліментів буде ще однією підставою для безперешкодного виїзду дитини за межі України з одним із батьків без нотаріальної згоди другого.

ВОЛОВЕЦЬКЕ БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

Для виїзду дитини за кордон з одним із батьків в –  разі розлучення подружжя -потрібно отримати нотаріальну згоду другого з батьків. Це – …