Navchas

У селі Лисичово, що на Іршавщині, вже більше двохсот років діє унікальна водяна кузня. Її історія розпочинається на початку 18 ст. Із цього часу кузня була власністю багатьох вельмож та місцевої аристократії. Сьогодні ж опікуються пам’яткою архітектури лісівники Довжанського лісомисливського господарства. Враховуючи вік кузні, за нею потрібен постійний догляд.

Тому лісівники впродовж останніх років намагаються підтримувати «Гамору» в належному стані. Зокрема, минулого року, було повністю замінено дерев’яне колесо, яке разом із водою допомагає приводити в дію ковальський молот. Також повністю замінено задню дерев’яну стіну та підсилено опори, які утримують водяний жолоб кузні.

Більше того, до щорічного Фестивалю «Гамора», лісівники спорудили стаціонарну сцену. У минулому році, завдяки лісівникам, у будівлі кузні також було відкрито кімнату музей. Сьогодні, тут вже зберігається понад двохсот експонатів, які музею люб’язно надали місцеві мешканці.

Сьогодні в кузні працює тільки один коваль та його помічник. Михайло Михайлович розповідає, кузня стала йому другою домівкою, адже працює тут із далекого 1985 року. Як колись так й зараз, виготовляє вироби сільськогосподарського призначення. Цього року Фестиваль ковальського мистецтва «Гамора», який був започаткований у 2007 році, пройде традиційно в останні вихідні червня. Зі свого боку лісівники запрошують всіх охочих поринути в історію, стати частиною унікального свята та побачити на власні очі старовинне ковальське ремесло.

У селі Лисичово, що на Іршавщині, вже більше двохсот років діє унікальна водяна кузня. Її історія розпочинається на початку 18 ст. Із цього часу кузня була […]