Navchas

205 річницю з Дня народження Тараса Григоровича Шевченка у “ПАДІЮНі”  душевно згадували ліричними рядками. 13 березня у малій театральній залі  в “ПАДІЮНі” вихованці студії пантоміми “Енергія мім” та театральної студії “Синтез” декламували вірші, балади, співали пісні улюбленого для всіх класика поетичного жанру – Тараса Шевченка. Поезію напам’ять читали не тільки маленькі і дорослі поціновувачі мистецтва, а також їх батьки та педагоги, було по-сімейному затишно та комфортно.

Захід розпочався світлим, життєствердним віршем “Садок вишневий коло хати”, який переніс глядачів до весняного вечора в українському селі, дав торкнутись до мрії і краси людських стосунків, до родинного щастя в гармонії з розкішною природою, про які завжди мріяв малий Тарас.  Яна Дякулич, Поліна Шестакова, Валерій Корчинський, Артем Хаща, Ксенія Стадніченко та інші учні театральних гуртків разом зі своїми вчителями – Світланою Дворциною та Мариною Шайбнер творчо, з запалом та щирими емоціями зачитували: “Лілею”, “Вітер з гаєм розмовляє”, “Сон”, “Мені однаково”, “Тополю”, “Заповіт” та інші відомі твори улюбленого українського поета. Вдячні слухачі дарували гучні оплески юним акторам, за майстерно прочитані  “Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте “…Щось невидиме,  міцне і гідне  об’єднувало малих та дорослих українців, які знаходились у цій залі.

Уже більш ніж два століття немає з нами великого Шевченка, Кобзаря та Пророка, але кожен рік ніби наближає його до нас. Його творчість, в контексті останніх подій, не дає нам змоги засумніватись у правдивості його пророцтв. Більш свідомо вчитуємося у рядки “Кобзаря” і переконуємося, що всі вони звернені до нас, українців двадцять першого століття.

Читаємо вірші, згадуємо поета і не полишаємо надію в серці на гідне і квітуче майбутнє України!