У міській раді обговорили питання військового призову

2 тижні ago admin 0

1 жовтня в Україні стартувала осіння призовна кампанія, яка триватиме до 31 грудня. Напередодні питання призову обговорили в Ужгородській міській раді, де відбулася спільна нарада щодо виконання планового завдання з призову громадян на строкову військову службу.

Участь у зібранні взяли голова призовної комісії, заступник Ужгородського міського голови Олександр Білак, військовий комісар Ужгородського ОМВК Сергій Зубач, голова медичної комісії Ірина Ковач, представники Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, структурних підрозділів Ужгородської міської ради: охорони здоров’я, освіти, служби у справах дітей, оборонної мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення.

Як ішлося на нараді, під час осіннього призову-2018 підлягають оповіщенню у військовий комісаріат 1377 призовників, з яких близько 100 мають проходити строкову службу.

Наголошувалося, що наразі одна з головних проблем – неявка призовників у військкомат, при 100-відсотковому оповіщенні призовників у військкомат не прибули 68% молодих людей.

Військовий комісар Ужгородського ОМВК Сергій Зубач наголосив, що строковики у жодному разі не братимуть участі у бойових діях на Сході. Новобранці проходитимуть службу у лавах Збройних Сил України, Національної гвардії, Держприкордонслужби та Держслужби спеціального транспорту. Причому 92% таких строковиків проходять службу у межах області.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», за громадянами, які призвані на строкову військову службу, зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток. Таким працівникам виплата грошового забезпечення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Призовники, які проходитимуть строкову військову службу, отримають одноразову грошову винагороду в розмірі 3 тис. 524 грн. та щомісячно близько 450 грн.

Підлягають призову 20-27-річні молоді люди, тому 18-19-річні юнаки автоматично отримують відстрочку від призову на строкову військову службу до досягнення ними 20-річного віку. Але вони зобов’язані прибути до військкомату для проходження медкомісії.

Разом із тим, якщо повістка з якихось причин не надійшла, юнаки, котрі підлягають призову, мають самостійно з’явитися до військкомату. Варто знати, що відповідно до чинного законодавства обмежень щодо вручення повістки немає. Так, її можуть вручити в будь-який час і в будь-якому місці. «За невиконання громадянами військового обов’язку передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність», – наголосив військовий комісар. За неявку за викликом до військового комісаріату передбачено накладення штрафу від 5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо таке правопорушення скоєно повторно протягом року, то вдруге накладається штраф від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів. Найсуворіше покарання за неодноразове ухилення від строкової служби – обмеження волі строком до 3 років.

Відстрочку призовник може отримати за сімейними обставинами (непрацездатні батьки, неповнолітні брати чи сестри, дитина до 3-х років, більше двох дітей чи вагітна дружина), за станом здоров’я (до 1 року), для здобуття освіти чи продовження професійної діяльності (це стосується вчителів, медиків, якщо вони працюють із повним завантаженням у сільській місцевості, голів сільських рад і священнослужителів). Варто зауважити, що в будь-якому випадку відстрочка надається лише на певний термін та за наявності всіх необхідних документів.

Призовники можуть і повністю звільнятися від призову, вони передаються на облік військовозобов’язаних. Такі рішення приймаються комісією через стан здоров’я, якщо людина визнана непридатною до військової служби чи виконала обов’язок служби в резерві протягом двох контрактів. Це нова норма, відповідно до якої людина, яка веде звичайний спосіб життя, уклала контракт на проходження служби у військовому резерві тої чи іншої частини і за викликом (найчастіше двічі на рік по два тижні) прибуває на навчальні збори. Не підлягають призову й особи, чиї близькі загинули чи отримали поранення під час проходження військової служби або навчань; особи, які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах; особи, які були засуджені до позбавлення волі; особи, що після закінчення вищого навчального закладу отримали звання офіцера запасу.

1 of 1