Про лісівничі проблеми та загальнодержавні проблеми з уст господарника
6 років ago admin 0
Останніми роками у лісовій галузі накопичилось багато проблем, які не вирішувались. Серед них – відсутність держпаного бюджетного фінансування, забезпечення бюджетних установ дровами, всихання ялинників, тощо. Про вищеперераховані питання та багато інших тем, які цікавлять суспільство та самих лісівників, ми вирішили запитати лісничого Волосянківського лісництва ДП «В.Березнянського лісгоспу» Юрія Іваника, стаж роботи якого становить 16 років.
Пане Юрію, ви як лісівник з 16-річним стажем, розкажіть будь ласка про проблеми в вашій роботі.
– Площа лісництва, яке я очолюю складає 4420, 0 гектарів, переважна більшість якої зайнята ялицево-буковими лісами. Вся територія лісового масиву віднесена до загальнодержавного природно-заповідного фонду – Ужанський нацпарк без вилучення. Серед однієї з гострих проблем є відсутність понад 8-ми років державного фінансування. Тому, що територія лісництва віднесена до природно-заповідного фонду, де режим господарювання обмежений, практично заготівля заборонена, а затрати на охорону з кожним роком зростають. І всі лісівничі заходи виконуються за рахунок власних коштів практично інших лісництв. Тому вважаю, що було б розумно з державницької позиції вирішити раз і назавжди питання бюджетного фінансування хоча би території ПЗФ, для охорони та ведення лісового господарства.
Юрію Михайловичу, а як у вас з твердим екологічним паливом, чи всі забезпечені дровами?
– Чесно кажучи це друга проблема, яка випливає з першої. Адже жодне з 11 сіл, які прилягаююь до Волосянківського лісництва не газифіковані. А це 2800 дворогосподарств. При мінімальному розрахунку 8 кубометрів на одне дворогосподарство виходить більше 20 тисяч кбм дров. Крім того, ще необіхдно забезпечити бюджетні та інші організації додатково 5000 кбм дров.
Сьогодні ялинові насадження, особливо третьої генерації, дуже деґрадовані й масово всихають. Зниження приросту і всихання монокультур ялини спостерігається у стиглих і перестійних лісах, менше в середньовікових і рідше в молодняках. Ця проблема є надзвичайно складна для розв’язання, бо вона є довготривалою, хронічною хворобою, яка руйнує не тільки наземну частину лісу, а і його ризосферу, тобто сферу життєдіяльності кореневих систем лісонасаджень. Виникають запитання: чи всихають ялинники на території Волосянківського лісництва. Якщо так, то чому всихають ялинові насадження; які основні причини деградації ялинових монокультур? Як покласти край відмиранню ялинових лісів?
Всихання ялинових монокультур Карпат є дуже складною довготривалою і багатофакторною проблемою. Для її розв’язання треба насамперед з’ясувати природний процес формування лісостанів, виявити основні причини всихання ялинових лісів і лише після того розробити систему лісогосподарських, лісомеліоративних і лісозахисних заходів для припинення негативних явищ деградації й відмирання ялинових насаджень.
Лісові формації як найдавніший і найпродуктивніший тип рослинності відіграють пріоритетну екологічну роль в еволюції біосфери та підтриманні її природного стану. Це значення особливо очевидне в сучасний техногенний період, коли почав порушуватися киснево-вуглецевий баланс на Землі, коли під дією антропогенних чинників порушився породний склад лісів, зазнала змін їх вікова структура, різко зменшується стабільність розвитку і життєвість ялинових лісів, спостерігається зменшення їх приросту і масове всихання, катастрофічно продовжує зростати всихання. Як ми вже знаємо, суцільні санітарні рубки можна проводити тоді, коли повнота насадження складає 0,1 і менше одиниць. Виходить парадокс, що з загиблих насаджень треба вибрати найбільш загиблі. Про яку лісівничо-економічну ефективність нашої роботи можна вести мову. Для відвернення екологічної загрози в ялинових монокультурах Карпат треба систематично проводити систему лісогосподарських, лісозахисних, лісомеліоративних заходів боротьби з комахами-шкідниками, фітозахворюваннями та забрудненням повітря полютантами; провести заміну хвойних монокультур на корінні змішані букові ліси з домішкою клена, явора, ільма, ялиці, ялини, модрини, оптимізувати обсяги лісокористування, значно збільшити обсяги лісорозведення; застосовувати ефективні методи боротьби з ентомошкідниками і фітозахворюваннями, а також з кореневою губкою і опеньком осіннім.
І наостанок, постановою Кабміну за №976 від 16 вересня 2010 року працівники лісової охорони прирівняні до працівників правоохоронних органів. Який механізм затримання правопорушників?!
– На превеликий жаль державна лісова охорона наразі не має таких повноважень, як правоохоронні органи. До прикладу, при виявленні лісопорушника, складений посадовою особою протокол про лісопорушення, на відому особу, без свідків та паспортних даних про особу, правоохоронними органами до уваги не береться. Про це добре знають браконьєри і цим користуються, а лісівники залишаються зі своїми проблемами наодинці. Тож глибоко надіюся, що лісівників почують.
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
Останніми роками у лісовій галузі накопичилось багато проблем, які не вирішувались. Серед них – відсутність держпаного бюджетного фінансування, забезпечення бюджетних установ дровами, всихання ялинників, тощо. Про вищеперераховані […]
