В Ужгороді проводитимуть рейди та штрафуватимуть за спалювання листя і сухої трави
6 років ago admin 0
Спалювання сухої трави, рослинних залишків та побутового сміття. Насамперед навесні та восени перетворюється на справжнє екологічне лихо. Незважаючи на численні перестороги, громадяни продовжують проводити такі «прибирання», тим самим отруюючи повітря десятками найрізноманітніших хімічних сполук, які накопичуються в організмі людей, провокуючи загострення як хронічних хвороб, так і виникнення нових (зокрема онкологічних) захворювань. Разом із димом у повітря, а потім і в легені людини потрапляють важкі метали, діоксини, бензопірени, окиси азоту, найрізноманітніші канцерогенні сполуки. Із листям часто горить безліч сміття, що істотно підсилює забруднення атмосфери.
Вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й насіння, паростки дерев та корені майбутньої рослинності, тому земля на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Висока температура при горінні знищує всю мікрофлору, що утворюється у верхньому шарі ґрунту.
Гинуть не тільки мікроорганізми, але й знищуються гнізда птахів, а також практично всі тварини, котрі живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту. Гинуть і багато комах та дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення ґрунту.
Спалювання сухої рослинності часто призводить до займання торфовищ і лісів. Щорічно 10% лісових пожеж на Закарпатті виникає саме через підпали. Нерідко таким чином пошкоджуються полезахисні лісові смуги, виникають великі пожежі, зокрема, і в прилеглих лісових масивах, що створює загрозу загоряння житлових будинків.
Працівники відділу муніципальної інспекції з благоустрою Ужгородської міської ради, міжрайонного відділу УДСНС України у Закарпатській області та Держекоінспекції проводитимуть рейдові обстеження території Ужгорода для контролю і недопущення спалювання відходів, – інформує Штаб цивільного захисту міської ради.
До порушників природоохоронного законодавства застосовуватимуться заходи адміністративного впливу згідно зі ст. 77-1 КУпАП: на громадян накладається штраф у розмірі від 170 до 340 грн., на посадових осіб – від 850 до 1190 грн. За особливо великі збитки передбачена і кримінальна відповідальність. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду на громадян накладається штраф – від 340 до 680 грн., на посадових осіб – від 1190 до 1700 грн. За порушення вимог щодо поводження з відходами накладається штраф від 340 до 1360 грн., на посадових осіб – від 850 до 1700 грн.
Вихід є: сухостій можна компостувати і згодом використовувати як природне добриво для підживлення дерев та кущів.
Світлини – із офіційного сайту Міністерства екології та природних ресурсів України.
