Чим стане в пригоді підприємцям новий Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»

6 років ago admin 0

Правовий статус, порядок створення, діяльності та припинення, права та обов’язки учасників Товариства з обмеженою відповідальністю  та Товариства з додатковою відповідальністю до нещодавна  регулювався Законом України «Про господарські товариства», який прийнятий ще з 1991 року.

6 лютого 2018 року Верховна Рада України схвалила у другому читанні і в цілому довгоочікуваний Закон України  №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (надалі – Закон), який набуває чинності через три місяці з дня його опублікування, тобто 17 червня 2018 року, крім частини другої статті 23 Закону щодо переходу частки ТОВ до спадкоємця, яка набирає чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом. Законом вводяться нові поняття, такі як «корпоративний договір» та «безвідклична довіреність», а також інші положення.

Відповідно до Закону, метою корпоративного договору є врегулювання відносин між учасниками товариства з питань, які виникають чи можуть виникнути під час реалізації такими учасниками своїх прав та обов’язків. На виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасника, який є стороною корпоративного договору, може видаватись безвідклична довіреність, яка підлягає нотаріальному посвідченню. Така довіреність є дійсною до виконання мети, для якої її було видано, і може бути скасована лише за згодою її представника або у випадках, які прямо передбачені цією довіреністю.

Ще одним нововведенням є договір про створення товариства. Метою цього договору є забезпечення виконання учасниками-засновниками всіх домовленостей досягнутих між ними до моменту створення товариства та його державної реєстрації.

Законом суттєво зменшується обов’язковий перелік відомостей, що зазначаються в статуті і, фактично, ці питання передаються на вирішення учасників-засновників. Більше не потрібно зазначати в статуті перелік учасників, їх персональні дані, розмір статутного капіталу, розмір часток учасників. Відомостями, які обов’язково повинні зазначатись в статуті є лише: 1) найменування товариства; 2) органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього. Також зменшується строк на внесення вкладу учасниками товариства у зв’язку із створенням товариства з 1 року до 6 місяців, з дати державної реєстрації, якщо інше не передбачено статутом.

Щодо збільшення статутного капіталу, новий Закон передбачає таке збільшення шляхом внесення додаткових вкладів та без додаткових вкладів, за рахунок нерозподіленого прибутку товариства. При збільшені статутного капіталу без залучення додаткових вкладів склад учасників товариства та співвідношення їхніх часток у статутному капіталі не змінюється. У випадку збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, таке збільшення може здійснюватися як учасниками товариства так і третіми особами. Також передбачається можливість укладення договору про внесення додаткового вкладу, цей договір виконує роль певної гарантії для його сторін до моменту фактичного внесення вкладу і забезпечує виконання домовленостей між сторонами.

Варто зазначити, що положення щодо переважного права учасників товариства на придбання частки іншого учасника, в новому Законі прописані детально, зокрема вказується, якщо жоден з учасників протягом 30 днів з дати отримання письмового повідомлення про намір учасника продати свою частку не повідомив письмово про свій намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник надав свою згоду на продаж такої частки на 31 день з дати отримання письмового повідомлення. Законом зменшено строк на звернення кредиторів до товариства у зв’язку з зменшенням статутного капіталу, цей строк тепер становить 30 днів і відраховується від моменту отримання письмового повідомлення кредитором.

Встановлюється новий порядок виходу учасника з товариства. У будь-який час без згоди інших учасників може вийти лише учасник, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків. Щодо учасника товариства, частка якого у статутному капіталі становить 50 або більше відсотків, то такий учасник може вийти з товариства за згодою інших  учасників товариства.

За новим Законом, як і за Законом України «Про господарські товариства», вищим органом товариства залишаються загальні збори учасників. Передбачається можливість створення наглядової ради. Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Щодо виконавчого органу товариства, зазначається, що він може бути одноосібним (директор) або колегіальним (рада директорів). Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

Нормами нового закону передбачається можливість скликання загальних зборів учасників  з ініціативи виконавчого органу товариства, на вимогу наглядової ради та на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу.

Положеннями Закону закріплюється ряд рішень загальних зборів учасників, які мають прийматися одностайно (затвердження грошової оцінки негрошового вкладу, перерозподіл часток між учасниками товариства, створення інших органів товариства, прийняття рішення про придбання товариством частки учасника), які приймаються 3/4(внесення змін до статуту, зміна розміру статутного капіталу, прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання), та які приймаються більшістю голосів.

Передбачається можливість укладення договору про припинення товариства, який визначатиме умови передачі майна, прав та обов’язків правонаступникам та інші умови припинення. Вбачається, що відповідно до Закону сторонами договору можуть бути лише товариства, які беруть участь у припиненні, тобто лише юридичні особи.

Новий Закон повинен  створити передумови для створення нових та розвитку існуючих підприємств, збільшити надійність захисту прав власності та забезпечити учасників ефективними механізмами запобігання та вирішення корпоративних конфліктів.

Державний реєстратор сектору

державної реєстрації речових прав

на нерухоме майно та державної

реєстрації юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців Воловецької

райдержадміністрації

В.В. Беца

Правовий статус, порядок створення, діяльності та припинення, права та обов’язки учасників Товариства з обмеженою відповідальністю  та Товариства з додатковою …