Navchas

Ліси Закарпатської області – головне природне багатство краю, займають одне з найважливіших місць у народному господарстві, відіграють водозахисні, водо-і кліматорегулюючі функції, мають міжнародне значення в розвитку рекреації і туризму.

Під час ведення лісового господарства лісівники дотримуються екологічного підходу у стратегії і тактиці на принципах наближеного до природи лісівництва, що забезпечують раціональне використання, відтворення та охорону лісів.

Лісові масиви Закарпатської області за лісистістю та запасами деревини займають перше місце по Україні, а за площею лісового фонду входять до першої п’ятірки серед областей.

На душу населення Закарпаття припадає 0,55 га лісів і 165 куб.м деревини, тоді як  для України в цілому ці показники становлять, відповідно, 0,17 га та 16,4 куб. м. Загальний запас деревини в області становить понад 270 млн куб. м. І якщо середній запас деревної маси на гектарі в Україні – 186 куб. м, то на Закарпатті – 350 куб. м. 

Лісові масиви на території області розташовані в основному в гірській частині, на яку припадає 80% території. Лісистість області  становить 52 % (у 1946 році цей показник складав 42 %).

Особливим призначенням лісів в області є рекреаційна і лікувально-оздоровча функції. Чудові гірські краєвиди з безліччю гірських потічків, чисте повітря і вода, наявність чисельних мінеральних джерел географічне розташування приваблюють у Закарпаття туристів з усіх куточків світу.

Згідно реєстру природо-заповідний фонд Закарпатської області становить майже 180 тисяч гектарів, або 14% території області, а в Україні загалом – 4%. 30 об’єктів площею 44430 га мають загальнодержавне значення. 171 об’єкт площею 15773 га – місцевого значення. Цікаво порівняти: до ПЗФ віднесено території (у процентах): у Франції – 1,2, Швеції – 3,4, Німеччині – 3,7, Швейцарії -1,5, Фінляндії – 11,8.

Найбільшими територіями ПЗФ загальнодержавного значення є Карпатський біосферний заповідник, Національний природний парк «Синевир», Ужанський національний природний парк та «Зачарований край».

• У підпорядкуванні Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства знаходиться 20 підприємств, в т. ч. :
• 11 лісогосподарських підприємств;
• 5 лісомисливських;
• 2 лісодослідні господарства;
• НПП “Зачарований край”;
• ДП «Закарпатліссервіс».

Чисельність штатних працівників складає близько 3000 чол. (2977 осіб).

Лісовідновлення

Виходячи з особливостей ведення лісового господарства, викликаних багатофункціональним призначенням лісів, їх розташуванням на території, породним складом, віковою структурою деревостанів, і, що суттєвіше, довготривалістю  господарського обороту, стратегія і тактика господарювання в лісах Закарпаття спрямована на своєчасне і якісне відтворення лісів, що дає можливість безперервно поповнювати запаси деревини при одночасному збереженні і підвищенні всіх корисних можливостей лісу.

З цією метою здійснюється комплекс лісовідновних, лісогосподарських, лісозахисних робіт, а також заходів з охорони лісових масивів. При цьому, в першу чергу, враховується основний науково-обгрунтований принцип ведення лісового господарства — безперервного і невиснажливого лісокористування, забезпечення цілісного задовільного санітарного  стану  насаджень та охорони лісів. Комплекс наведених щорічно виконуваних заходів забезпечує впродовж останніх років підтримання, а також  ріст якісних диференційованих показників лісового фонду, які є одними з найвищих в Україні (середній приріст, середній бонітет, середні запаси високовікових насаджень тощо).

Порівняно з іншими районами України лісорослинні умови Карпат набагато сприятливіші для природного відновлення лісів. Пояснюється це перш за все переважанням тут вологих грудових і сугрудкових типів умов місцезростання, високою тіневитривалістю основних лісоутворюючих порід – ялини, ялиці, бука.

Лісівники Закарпаття чітко реалізують програму по розвитку  та збереженню зелених багатств краю, розширенню зелених кордонів. Щороку 21 березня у Всесвітній День лісів стартує акція «Майбутнє лісу у твоїх руках», яка стала вже традиційною. Мета – привернення громадськості, а особливо молодого покоління до збереження та примноження лісу. Основною рушійною силою є молоде покоління лісівників, а саме шкільні лісництва. Наразі в Закарпатті 32 шкільних лісництва, в яких здобувають ази лісової науки понад 600 учнів. Для залучення громадськості, влади та преси, у 2018-2019 роки лісівники Закарпаття розпочали акцію «День депутата» конкурси – на кращий лісовий розсадник та «селфі з деревом».

 Відтак у період 2016-2018 років відновлено 9,7 тис. га., спостерігається деяке зниження обсягів лісовідновлення, проте це є ознакою зменшення суцільних зрубів в лісах державного лісового фонду Закарпатського ОУМГ. В 2019 році заплановано відновити ліс на площі 2244 га. Тобто щороку лісівники протягом весняної та осінньої лісокультурних кампаній висаджують понад 10 мільйонів сіянців та саджанців, що складає 7 дерев на кожного жителя області.

Щорічно 7 тисяч саджанців на 1 гектар висаджують закарпатські лісівники. Відновлення лісів на теренах Закарпаття здійснюється на лісотипологічний основі відповідно до лісорослинних умов штучним та природнім способами. Штучне лісовідновлення проводиться шляхом створення лісових культур. При цьому в залежності від конкретних умов вручну висаджується 5 – 7 тис. шт. на 1 га стандартних саджанців. Лісовідновлення шляхом природного поновлення здійснюється на зрубах, де є достатня кількість благонадійного підросту головних і супутніх порід.

Основними лісоутворюючими породами є бук лісовий, дуб звичайний та скельний, ясен звичайний, клен-явір, ялиця біла, ялина європейська. Для цього щорічно працівники державних лісогосподарських підприємств заготовляють якісне лісове насіння деревних і чагарникових порід. Найбільші врожаї збирають з насіння ялини та смереки, дуба звичайного, дуба черещатого та бука. Окрім основних лісоутворюючих порід, заготовляють лісівники також насіння сосни, липи, кедру, каштану їстівного, клену та плодових дерев. Насіння лісових рослин необхідне для вирощування посадкового матеріалу в лісових розсадниках, для виконання щорічних лісовідновлювальних заходів. Щорічний заготовлений обсяг насіння в повній мірі забезпечує господарства власним високоякісним садивним матеріалом навесні. Відсутня кількість належної частки насіння лісових рослин в одному з лісгоспів компенсується потрібною кількістю в сусідніх суб’єктах господарювання.

Лісовими господарниками Закарпатської області регулярно вивчається і впроваджується передовий досвід у напрямку лісовідновлення, розробляються методики, проводиться обмін інформацією з іншими структурами, залученими в лісових сферах не тільки на території Закарпатського краю, але і за його межами та за кордоном. Лісовідновлення має забезпечувати не тільки відновлення лісових насаджень, збереження біологічного різноманіття лісів, але і збереження корисних функцій лісів.

Частка природного поновлення щороку становить близько 65 % від загальної площі лісовідновлення. Адже переваги природного відновлення лісу добре відомі – це забезпечення безперервного функціонування лісового біогеоценозу, скорочення терміну відновлення найбільш стійких до несприятливих умов середовища насаджень в короткі терміни і з невеликими затратами.

Сприяння природному поновленню проектується на ділянках з недостатньою кількістю або куртинним розміщенням самосіву і підросту цінних деревних порід. До заходів зі сприяння природному поновленню лісу належать: збереження життєздатного підросту і молодняку цінних порід при проведенні лісозаготівельних робіт, догляд за самосівом і підростом після їх завершення, цілеспрямована мінералізація ґрунту, а також доповнення природного поновлення шляхом висівання насіння або садіння лісових культур.

Незалежно від способу відновлення лісу, лісівники дотримуються вимог мінімізації розриву в часі між вирубкою материнського насадження та створення нового деревостану.

Також для забезпечення хорошої якості лісових культур та природного поновлення в період 2016-2018 рр. проведено 14,6 тис. га доглядів та 1,5 тис. га доповнень. Адже технічно правильна і власна посадка лісових культур, догляд за ними – запорука майбутніх високопродуктивних лісових насаджень та максимальне збереження корисних властивостей лісів.

Насінництво

Для забезпечення лісокультурних робіт посадковим матеріалом здійснюється заготівля насіння з об’єктів постійної лісонасіннєвої бази та плюсових дерев. Щорічна заготівля лісового насіння залежить від обсягів лісовідновних робіт та урожаю насіння і коливається в окремі роки.

Лісівники прекрасно розуміють, що здорові, високопродуктивні лісові насадження можна виростити тільки за наявності якісного посадматеріалу, вирощування якого починається зі збору насіння. Протягом 2016-2018 років лісовими господарниками Закарпатської області заготовлено 56,3 т. насіння, в тому числі жолудів дуба 47,3 т. В 2019 році заплановано заготовити 9,3 т. лісового насіння.

Враховуючи періодичність плодоношення порід, а особливо – основних лісоутворюючих порід, в урожайні роки фактична заготівля насіння значно перевищує планову, що необхідно для створення запасів лісонасінної сировини на наступні роки, коли урожай насіння може бути слабким або зовсім відсутнім. Все заготовлене насіння підлягає обов’язковій перевірці на посівну якость, фіто – і ентомозараженість, після проходження якої отримуються відповідні паспорти.

Для заготівлі лісового насіння з цінними спадковими властивостями використовується лісонасіннєва база, яка нараховує понад 2800 га. постійних лісонасінних ділянок, плюсових насаджень, генетичних резерватів, селекційних плантацій і близько 350 плюсових дерев. Це дає змогу вирощувати посадковий матеріал із цінними спадковими властивостями, що в майбутньому позитивно вплине на продуктивність та біологічну стійкість деревостанів.

У цьому плані хотілось би відзначити лісівників ДП «Брустурянське ЛМГ», ДП «Великобичківське ЛМГ», які закупили необхідне сучасне обладнання  (сушильні шафи, барабани, скляну тару для зберігання насіння та інше), що дозволяє на високму технологічному рівні обробляти та зберігати зібране насіння. 

Лісові розсадники

Лісовідновлення – одне з насущних завдань підприємств системи лісового господарства Закарпаття. З метою збільшення виробництва посадкового матеріалу в краї розбудовуються лісові розсадники з використанням сіянців з відкритою кореневою системою. Від того, в якій кількості і якої якості буде вирощений посадковий матеріал в цих розсадниках, залежить успіх відтворення лісів. Посадковий матеріал для лісокультурного виробництва й озеленення вирощують в розсадниках.

Цей матеріал широко застосовується в формування нових зелених масивів, в оновленні та реконструкції насаджень, при цьому природний ландшафт зберігається максимально. Озеленення населених пунктів штучними насадженнями включає створення садів, парків, скверів, газонів, бульварів і різних структурних елементів.

Лісові розсадники за тривалістю їх дії поділяються на тимчасові і постійні. Тимчасові лісові розсадники організовують на період не більше 5 років, як правило, в важкодоступних гірських районах – зони основних лісозаготівель і на невеликій площі (в межах до 1 га). Постійні – на період понад 5 років. За площею вони поділяються на дрібні середні, великі і базисні. Базисні розсадники дозволяють зосередити, механізувати і автоматизувати весь комплекс робіт по вирощуванню посадкового матеріалу, забезпечуючи їм кілька лісництв та лісгоспів.

Лісовий розсадник – це розсадник, призначений для вирощування лісового садивного матеріалу (ГОСТ 17559-82), тобто деревних і чагарникових рослин або їх частин, які висаджують на лісокультурних площах. Під лісовим розсадником зазвичай мають на увазі підприємство або його спеціалізовану частину, де вирощують посадковий матеріал.

Варто наголосити, що підприємства Закарпатського ОУЛМГ забезпечені лісовими розсадниками. Всього підприємствами створено 288 розсадників. Загальна площа лісових розсадників становить – понад 62,2 га., зазвичай це невеликі за площею (до 0,5 га) розсадники. Таким чином такі розсадники знаходяться практично у всіх лісництвах.

Наявна площа розсадників дозволяє виростити стандартний посадковий матеріал для забезпечення потреб лісовідновлення, а це близько 10 млн. шт.

Асортимент лісових розсадників нараховує близько 20 видів шпилькових та 34 види листяних деревних порід, крім того вирощуються 21 вид чагарникових порід. Однак попри великий асортимент, основна увага приділяється вирощуванню головних лісоутворюючих та супутніх порід – ялини європейської, бука лісового, клена-явора та клена гостролистого, дуба звичайного та скельного, ясена звичайного, ялиці білої, дуба червоного.

На теренах Закарпаття проводяться навіть конкурси на кращий лісовий розсадник. Так цього року за результатами конкурсної комісії Закарпатського ОУЛМГ та Товариства лісівників України в Закарпатській області присвоєно перемогу у номінації кращий лісовий розсадник загальною площею до 0,5 гектарів – Ганьковицьке лісництво, ДП «Свалявське ЛГ». А кращий лісовий розсадник понад 0,5 гектарів – Кедренського лісництва, ДП «Брустурянське ЛМГ».

Ліс створює потужний потенціал для розвитку туристичної галузі, економіки,   а також зростання добробуту людей Закарпаття. А лісовідновлення – найважливіша складова ведення лісового господарства. Саме якість лісовідновлення гарантує майбутнє лісової галузі області. Лісгоспи області готові запропонувати для реалізації широкий асортимент декоративного посадматеріалу вічнозелених і красиво-квітучих дерев і чагарників (ялина, ялівці різних видів і форм, спірея, форзиція, самшит, клен, липа і тп.) Декоративний посадковий матеріал має такі переваги: придатний до висаджування у відкритий грунт, має розвинену кореневу систему, відповідає вимогам діючих стандартів, оптимальний за цінами для споживача.

Відомість про наявність розсадників по Закарпатському ОУЛМГ станом на 01.01.2019

Рубки догляду за лісом

Рубки догляду за лісом являються одним із важливіших лісогосподарських заходів, спрямованих на вирощування господарсько-цінних насаджень, і полягають в періодичному вирубуванні із насадження частини дерев з метою покращення умов для росту і розвитку кращих та господарсько ціних дерев . На території Закарпатського ОУЛМГ провадяться наступні види рубок догляду за лісом

Освітлення ставлять за мету — видалити з насадження небажані другорядні породи, які часто переростають головні породи, заглушують їх, загрожують витіснити. Найчастіше цей лісівницький захід прово­диться в мішаних молодняках і направлений на збереження якомога більшої кількості рослин головної породи.

В чистих молодняках освітлення проводять в тому випадку, коли виникає надмірна гущина і спостерігається взаємне вростання крон сусідніх дерев. Молоді рослини надто витягуються до верху, зменшують крону, яка залишається лише на верхівці, втрачають продуктивність і стійкість, в несприятливих умовах можуть масово гинути. Якщо листяні молодняки мають мішане походження, то виникає потреба в частковому видаленні порослевих екземплярів, включаючи і головну породу.

Таким чином, освітлення ставлять ціллю догляд за складом порід у мішаних молодняках і ліквідацію загущеності, звільнення насіннєвих екземплярів в чистих.

Прочищення має за мету також покращання складу майбутніх насаджень.

При проведенні прочисток у мішаних молодняках намагаються залишати дерева головних порід більш-менш рівномірно по площі. Намагаються уже в цьому віці кількісно регулювати породний склад майбутнього деревостану. В кінці періоду прочисток потрібно рубку проводити так, щоб урахувати форму майбутнього лісостану. Тобто — залишати породи, які увійдуть в другий ярус деревостану.

Проріджування ставлять своєю метою регулювання взаємовід­носин між деревами, відбір кращих із них і створення для них таких умов, при яких формується гінкий повнодеревний стовбур з очищенням від сучків на достатню висоту. Цю рубку вважають доглядом за формою стовбура та крони. Це не означає лише видалення з насадження дерев з дефектами стовбура. Головне ж забезпечити потрібну густоту стояння дерев, при якій крони займатимуть 1/3 — 1/4 висоти дерева, а це забезпечить нормальний хід фотосинтезу, інших фізіологічних процесів.

Для більшості наших порід період проведення проріджувань співпадає з періодом швидкого росту. Висота дерев подвоюється, далі приріст у висоту буде зменшуватись. Саме в цей важливий період життя лісу догляд повинен враховувати особливості росту деревних порід.

Не просто створити в лісостані такі світлові умови, які б і не притуп­ляли ріст дерев, не зменшували крону і не погіршували очищення стовбура від сучків. Все це потребує від лісовода справжнього мистецтва, яке базується на глибокому знанні законів життя лісу.

Прохідні рубки проводять з метою збільшення радіального приросту у кращих дерев, а в цілому — поліпшення товарності дере­востанів. Вже до моменту прохідної рубки забезпечені необхідний склад порід, висока повнодеревність стовбурів у кращих дерев, відповідна очищеність їх від сучків на значну висоту, сформована певних розмірів крона. Тепер потрібно викликати так званий “ґрунтово-світловий приріст”. При видаленні певної частини дерев крони сусідніх поступово розростуться, збільшиться асиміляційна поверхня, краще буде освітлення крони, дерева охватять корінням більший обсяг ґрунту. Через кілька років і з’явиться підвищений радіальний приріст на стовбурах кращих дерев.

Закарпатським ОУЛМГ за період  2016- 1 півріччя  2019 року проведено рубок догляду:

Дані наведені в га.

Заготівля деревини  та показники лісового фонду ЗОЛУМГ

Основні показники лісового фонду Закарпатського ОУЛМГ

Загальна площа лісового фонду Закарпатського ОУЛМГ складає 588776 га, в тому числі вкриті лісовою рослинністю – 523333 га. (89,9%) і невкриті лісовою рослинністю – 65443 га. (11,1%).

В лісовому фонді державних підприємств Закарпатського ОУЛМГ переважають середньовікові насадження, які становлять 48,0 % від вкритих лісовою рослинністю ділянок. Питома вага молодняків складає 15,6 % (81502 га); середньовікові – 48,3 % (252972 га); пристигаючі – 13,1 % (68732 га); стиглі та перестійні – 23,0 % (120124 га).

Відповідно до матеріалів безперервного лісовпорядкування загальний запас деревостанів складає 184748 тис. куб. м. Середній запас на 1 га вкритої лісовою рослинністю – 353 куб. м. Середній приріст за рік складає 4,2 куб. м на 1 га, тобто на 523333 га (вкрита лісом) за 1 рік приростає                     2212,2 тис. куб. м деревини.

          Наявність заповідних об¢єктів на території підприємств Закарпатського ОУЛМГ

      Станом на 2019 року кількість заповідних об¢єктів загальнодержавного та місцевого становила 201 обєкт площею 60203га .

         Також в підпорядкуванні Закарпатського УОЛМГ знаходиться  Національний природний парк “Зачарований край” створено Указом Президента України від 21.05.2009р. №343, на території Іршавського району Закарпатської області Загально площею 6101,0 га. Парк є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення i входить до складу природно-заповiдного фонду України.

             Тут розташована більша частина водозбірної території однієї з приток найбільшої річки Закарпаття Тиси – р. Боржава, значні площі займають водно-болотні угіддя, збереглися букові праліси, багате біологічне різноманіття, значна історико-культурна спадщина, сформувалися унікальні скельні ландшафти. На території парку знаходяться унікальні природні об’єкти:

1.Оліготрофне сфагнове болото “Чорне багно” – ботаніко-гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення, що є найглибшим торфовим болотом Українських Карпат (глибина майже 7м), має виражену опуклу поверхню і займає площу 15 гектарів;

2.”Зачарована долина” – геологічний заказник місцевого значення площею 150 гектарів, який відзначається своєрідними рідкісними формами скельного рельєфу. Тут у результаті водно-повітряної ерозії виникли оригінальні кам’яні утвори висотою до 100 м. Окремі з них мають назви Стрімчак, Кам’яна Смерека, Кам’яний Верблюд, Руїни Замку, Тронний камінь, тощо;

3.Букові праліси – спонтанно сформовані екосистеми, в яких представлені різні вікові групи та фази розвитку деревостану, рештки незайманих господарським впливом природних лісів, площа яких складає 568,3 гектара, з яких 451,5 га зростають у заповідній зоні.

   На території ДП «Мукачівське ЛГ» знаходиться дендропарк «Березинка» який розташований в мальовничому урочищі Нодьлігет, недалеко від міста Мукачево і села Березинка. Перші роботи зі створення парку розпочаті в 1956 році по ініціативі науковців Закарпатської лісової дослідної станції професор П.І. Молоткова та П.С. Коплуновського . Саме тоді тут вперше випробували і досліджували більше 2 тисяч різних порід дерев і чагарників.

Статус дендропарку  надано згідно з рішенням облвиконкому від 25.07.1972 року № 243, ріш. ОВК від 23.10.1984 року № 253, ріш. 9 сесії обл. ради від 26.12.2003 року № 325.

Сьогодні в дендропарку  площею 34 га зростає більше 310 різних порід дерев і чагарників, які успішно акліматизувалися в закарпатських умовах і зачаровують своєю красою, унікальністю і незвичністю кожного.

 На території дендропарку зростають такі екзотичні для нас породи, як гімалайський кедр, гінкго, секвойя, болотний кипарис, ланцетная кунінгамія, елеутерокок. Найбільше в парку буків – абсолютно різних видів. Також тут вирощують ялини, сосни, ліванські та атлаські кедри, аризонский кипарис, а ще – манжурську аралію, смолистий ліквідамбар, магнолію, тюльпанове дерево і японську криптомерії.

Праліси

Останнім часом питання пралісів в тренді обговорення користувачами  соціальних мереж. Лісівники Закарпаття проаналізувати площі пралісів у європейських країнах та порівняли з Україною. Відтак за останніми даними в Україні нараховується 16 тис. га. пралісів. Якщо порівнювати із сусідніми країнами то в Угорщині – 43 га. Румунії – 2570 га., Чехії – 856 га. Крім цього, закарпатськими лісівниками запропоновано передати під праліси додатково 1374 ділянки площею 15757 га. Найбільші площі знаходяться на території  Свалявського, Рахівського, Тячівського, Воловецького та Іршавського районів. Згодом на переданих площах буде створено заказники місцевого значення.

Станом на 01.01.2019 р. площа заповідних об’єктів на території Закарпатського ОУЛМГ становить:

• Загальнодержавного значення 30 об’єктів площею 44,430 га.
• Місцевого значення 171 об’єкт площею 15773 га.

У 2019 створено нові заказники місцевого значення площею 2426 га. в тому числі:

• “Тересвянська долина” – лісовий заказник місцевого значення площею 192,9 га. (Розпорядження голови ОДА №114 від 22.02.2019 р.) ДП “Тячівське ЛГ”
• “Боржавські праліси” – заповідне урочище місцевого значення площею 853,5 га. (Розпорядження голови ОДА №130 від 04.03.2019 р.) ДП “Свалявське ЛГ”
• “Березниківські праліси” – заповідне урочище місцевого значення площею 385,5 га. (Розпорядження голови ОДА №131 від 04.03.2019 р.) ДП “Свалявське ЛГ”
• “Усть-Чорнянські праліси” – заповідне урочище місцевого значення площею 425,8 га. (Розпорядження голови ОДА №132 від 05.03.2019 р.) ДП “Мокрянське ЛМГ”
• “Приборжавський” – лісовий заказник місцевого значення площею 444,8 га. (Розпорядження голови ОДА №138 від 07.03.2019 р) ДП “Свалявське ЛГ”
• “Ждимирський” – лісовий заказник місцевого значення площею 123,9 га. (Розпорядження голови ОДА №114 від 22.02.2019 р) ДП “Свалявське ЛГ”

На території Закарпаття зосереджено ПЗФ, який становить 15 % , в Україні загалом 4%.

Праліси – недоторкані ділянки які існують та розвиваються під впливом природи. Завдяки цьому вони мають високу життездатність, стійкі проти несприятливих впливів, забезпечують надзвичайно важливі екосистемні послуги (регулювання клімату, очищення води, утримання вуглецю, збереження унікального біорізноманіття та виняткових естетичних,  еко-освітні цінностей тощо).

Скільки всього є пралісів в Карпатах ?.

За інформацією на  засідання Карпатської конвенції   у травні 2017 року в м. Шопрунь (Угорщина) наявність пралісів в Карпатах:

  – Угорщина 1 ділянка площею 42,9 га

  – Польща  57 ділянок – 9098 га.

  – Румунія – 151 ділянка -2569 га.

  – Сербія 44 ділянок – 1849 га.

  – Словакія  123 ділянок – дані уточнюються

  – Закарпаття – 39 ділянок – 16120 га.

  – Чехія – 14 ділянок – 856 га.  

Тепер щодо об¢єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». Об¢єкт загальною площею 33670,1 га оточений потужним кільцем буферної зони (62402,3га).майже 70 % його території знаходиться в Україні, а саме на Закарпатті.Зокрема  до складових частин обєкта та його буферної зони віднесені практично вся територія КБЗ в.т.ч.Угольско-Широколужанський масив(Тячівський район) який є найбільшим осередком букових пралісів Європи. Праліси в Німеччині виділені по 5 національних парках та біосферних резерватах і складають площу 4400 га.

 Всі ці заходи проводяться під егідою «Рамочної конвенції про охорону та  стабільний розвиток Карпат» Учасниками даного договору є сім держав Європи на території яких розміщені Карпати.

Основною ціллю Конвенції є проведення державами учасниками політики Всестороннього співробітництва для поліпшення рівня життя, укріплення місцевих економік  та громад, збереження природних цінностей та культурної спадщини. Всі праліси виділені в природо-заповідних об¢єктах.

          Разом з тим працівниками лісового господарства Закарпатської області та (Всесвітній фонд природи(WWF в Україні) разом з Інститутом екології Карпат НАН України, УКРНДІгірліс та іншими організаціями) додатково було проведено роботи по виділенню нових пралісових пам¢яток природи. Результатом стало створення ще понад 16000 га. Пралісових пам¢яток природи.

Ліси Закарпатської області – головне природне багатство краю, займають одне з найважливіших місць у народному господарстві, відіграють водозахисні, водо-і кліматорегулюючі функції, мають міжнародне значення в розвитку […]