Navchas

            Коли людина втомлюється, звісно, їй потрібен відпочинок. Ліпшого місця, ніж ліс, для цього нема. Тут казковий шелест листя, чарівний спів пахів, дзюркотіння джерел,  неповторні запахи трави, цілюща тиша, чудове чисте повітря – йди і дихай, любуйся красою природи, відновлюй сили. Недарма кажуть, що ліс – це теж лікар. На його лонах передусім знімається дистресовий стан, коли порушуються нерви за суєтних буднів, замість суму піднімається настрій, під час спілкування з природою формується добрий людський характер, велич душі…

            Унікальними пейзажами з яскравою кольоровою палітрою наділена природа Міжгірщини, в котрі просто закохується як місцеве населення, так і приїжджі, пішохідний і транспортний туристичний потік яких звідусіль за останній час став бурхливим, особливо у теплу пору. У напрочуд мальовничому верховинському краї кожен знаходить собі втіху, зелені масиви стають для людей своєрідним парком, бо про повноцінній комфортний відпочинок для бажаючих турбуються і лісівники, активно проводячи з року в рік благоустрій лісових територій, декоративно перевтілюючи ландшафти. Дбаючи про важливу рекреаційну роль лісу, яка сприяє не лише змістовному дозвіллю людей, але й зміцненню їх здоров’я, працівники ДП “Міжгірське лісове господарство” (дир. Іван Барна) виконують цілий комплекс робіт: створюючи місця для туристичних стоянок, передусім у інтенсивно відвідуючих зонах, скажімо, біля славнозвісного водоспаду Шипіт, на Синевирському і Торунському перевалах, у Вуковому, відомому рідкісним гейзером, Келечині з популярними мінджерелами, з смаком зводять різних видів архітектурні споруди, які служать для прийому їжі, сховку від негоди, просто перепочинку. Значна увага приділяється навіть піклуванню про дітвору, бо спеціально обладнуються ігрові майданчики, встановлюються гойдалки, пісочниці… Водночас прокладаються екологічні стежки, щоб за прогулянки підвищити емоціональний відпочинок, примножити моральне задоволення, навіть обладнуються місця під багаття, щоб запобігти випадковій пожежі. Лісова охорона турбується і про естетичне і етичне виховання любителів природи, встановлюючи всілякого типу наочну агітацію про принади зеленої скарбниці, а також, нагадуючи про культуру поведінки, із закликами берегти її багатства. Та ба, на жаль, знаходяться і губителі природи, маючи натуру справжніх вандалів. Буває, що ламають лавиці, ставлять ножем свої “автографи” на столах, навіть цуплять споруди на рекреаційних об’єктах. Не кажучи вже про легковажне залишене за собою сміття – скляні і пластмасові пляшки, пакети, кульки, всяку всячину, що горами лежить… Дуже шкода, що одні будуть, а інші руйнують. Вдвічі прикро і парадоксально, що руйначі нищать зручність, створену для них. Боротися з таким лихом не під силу одним лісівникам, потрібна протидія і з боку свідомої громадськості, влившись у ряди добровільних зелених патрулів.

            — Ми й надалі будемо старатися про створення приємного мікроклімату на лоні природи, комфортабельні умови для відпочинку людей у лісових масивах, які дають заряд енергії, здоров’я, радості, — запевняє директор міжгірських держлісгоспівців Іван Барна. Щоправда, не все залежить від одних лісоводів. Про зразковий порядок на зелених територіях треба опікуватися спільними зусиллями.

            Коли людина втомлюється, звісно, їй потрібен відпочинок. Ліпшого місця, ніж ліс, для цього нема. Тут казковий шелест листя, чарівний спів пахів, дзюркотіння джерел,  неповторні запахи […]