Navchas

Один із заповідачів не може оспорювати спільний заповіт подружжя навіть якщо в документі розпоряджаються його особистим майном. На цьому наголосила Об’єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду, забезпечуючи єдність судової практики у відповідному питанні, про це повідомляє Верховний Суд.

За законодавством, спільний заповіт можуть укладати лише особи зі статусом подружжя, а розпорядження в документі може стосуватися виключно майна, що перебуває у правовому режимі спільної сумісної власності. Це автоматично виключає розпорядження особистим майном одного з подружжя та поширення на нього режиму спільної сумісної власності.

Висновки було зроблено під час перегляду справи, де позивачка вимагала визнати недійсним спільний заповіт подружжя в частині розпорядження земельною ділянкою та визнати за нею право власності на цю ділянку шляхом спадкування за законом. Позивачка стверджувала, що спірна земельна ділянка не може входити до спадкової маси за заповітом подружжя, а вона є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину.

Суд першої інстанції відмовив у позові через відсутність підстав для часткової недійсності заповіту. Апеляційний суд відмовив через неналежне залучення відповідачів. Однак ОП КЦС ВС змінила правове обґрунтування відмови, пояснивши, що один із заповідачів за спільним заповітом подружжя просто не має права оспорювати такий заповіт.

Верховний Суд також роз’яснив, що у спадковому праві передбачено конструкцію втрати чинності заповіту повністю або частково. Це стосується як звичайних заповітів, так і спільних заповітів подружжя. Зокрема, втрата чинності може відбутися: при складенні нового заповіту, якщо права та обов’язки припинилися або у разі розпорядження в спільному заповіті подружжя особистим майном одного з подружжя.

У випадку, коли у спільному заповіті подружжя міститься розпорядження особистим майном одного з подружжя, заповіт у цій частині втрачає чинність, а таке майно підлягає спадкуванню за законом.

Посилання на постанову Верховного Суду від 24 лютого 2025 року у справі № 183/4256/21 буде додане після її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.