Navchas

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати свою діяльність відповідно до обраної ними мети та стратегії, за допомогою якої вони прагнуть підвищити свою ефективність та збільшити частку ринку. Одним із рішень, що веде саме до збільшення впливу, є концентрація.

Завдяки концентрації компаній можна швидше придбати матеріальні та нематеріальні активи, отримати доступ до нових ринків. Концентрація містить синергетичні ефекти, сприяє зниженню податкового навантаження тощо.

Отож, концентрацією є процес злиття підприємств, компаній та інших ринкових активів, внаслідок якого зростає економічна влада учасників ринку. В українському конкурентному законодавстві, а саме в Законі України “Про захист економічної конкуренції” (далі – Закон), концентрацією визнається:

• злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого;

• набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи частинами суб’єктів господарювання;

• створення суб’єкта господарювання двома і більше суб’єктами господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили цей суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання;

• безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання.

В умовах глобалізації та супутніх процесів використання концентрації стає все більш поширеним, хоча ця тенденція має циклічний характер. Водночас, оскільки концентрація є елементом побудови домінуючого становища на ринку, її безперешкодне використання може призвести до ліквідації механізму економічної конкуренції та монополізації ринків. Це дає підстави для превентивного контролю за концентрацією, який покликаний захистити підприємців та вільний ринок від неправомірних дій, що перешкоджають розвитку вільної конкуренції та обмежують вільну реалізацію економічних інтересів.

У зв’язку з цим у суб’єктів господарювання виникає обов’язок отримання дозволу від Антимонопольного комітету України на здійснення концентрації відповідно до розпорядження № 33-р від 19.02.2002 “Про затвердження Положення про порядок розгляду заяв та справ про концентрацію суб’єктів господарювання”.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону здійснення концентрації з попереднім отриманням дозволу Антимонопольного комітету України можливе, якщо:

• сукупні вартісні показники усіх учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, у тому числі за кордоном, перевищують суму, еквівалентну 30 мільйонам євро, і при цьому вартісні показники в Україні не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищують суму, еквівалентну 4 мільйонам євро, у кожного; або

• вартісні показники в Україні хоча б одного учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищують суму, еквівалентну 8 мільйонам євро, і при цьому обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 150 мільйонам євро.

Щодо процесу розгляду заяв про надання дозволу на концентрацію в Україні, то він складається з таких етапів:

1) попередній розгляд заяви для визначення вірогідності спричинення негативних наслідків для конкуренції на задіяному ринку;

2) винесення відповідного рішення та за необхідності порушення справи про концентрацію;

3) збір та детальний аналіз інформації, необхідної для прийняття рішення про надання дозволу чи заборону концентрації;

4) прийняття відповідного рішення з чітким викладенням причин та за необхідності покладенням зобов’язань на учасників концентрації.

Концентрація суб’єктів господарювання дозволяє її учасникам отримувати такі переваги:

• зменшення невизначеності (створює можливості для взаємної довіри та взаємодії);

• підвищення гнучкості (здатність адаптуватися до мінливого середовища є легшою у випадку концентрації бізнесу);

• отримання нових можливостей розвитку за рахунок інтеграції діяльності партнерів та координації реалізації проектів і використання ефекту спеціалізації);

• полегшений доступ до ресурсів та навичок (у випадку концентрації часто спостерігається взаємодоповнюваність ресурсів та навичок, що полегшує їх взаємний обмін та знижує витрати на придбання активів та компетенцій);

• збільшення швидкості дії (часу реагування на сигнали з навколишнього середовища, а також швидкості реалізації проектів, що є джерелом конкурентних переваг);

• отримання інформації (спільне отримання інформації зменшує витрати, а також дає можливість спільної інтерпретації та швидкої реалізації висновків, зроблених на основі відповідної інформації).

Натомість порушення конкурентного законодавства України може спричинити ризик настання таких негативних наслідків:

• звернення до суду компетентних органів з позовною заявою про визнання недійсними угод, рішень, інших актів, відповідної установчої угоди про створення суб’єкта господарювання та скасування його державної реєстрації (у випадку, якщо концентрація призводить чи може призвести до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на ринку);

• перегляд рішення про надання дозволу за нововиявленими обставинами протягом п’яти років з моменту його прийняття (у випадку надання дозволу на концентрацію на підставі поданої недостовірної інформації).

За результатами перегляду може бути прийнято рішення про:

1) підтвердження попереднього рішення щодо здійснення концентрації;

2) скасування повністю або частково рішення про надання дозволу на концентрацію та прийняття нового рішення;

3) накладення штрафу в порядку, визначеному законодавством України.

Відповідний висновок Антимонопольного комітету України міститься в рішенні від 6 червня 2024 року № 177-р “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”, згідно з яким за порушення конкурентного законодавства України на групу суб’єктів господарювання накладений штраф у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень та 1 500 000 (один мільйон п’ятсот тисяч) гривень відповідно.

Підсумовуючи викладене, варто зазначити, що концентрація бізнесу є однією з дозволених конкурентних стратегій, що впливає на збільшення ринкової влади. Вона може принести користь як учасникам, так і економіці в цілому. Однак, якщо концентрація застосовується неконтрольовано, вона може призвести до створення структури, яка обмежує інших підприємців у здійсненні їхньої ринкової свободи. Саме тому про намір здійснити концентрацію необхідно попередньо повідомити компетентний орган. Контроль за концентраціями спрямований на запобігання їх надмірному укрупненню, що призводить до суттєвого обмеження конкуренції на ринку, зокрема шляхом набуття або посилення домінуючого становища.

Вікторія Оцоколіч, експерт-аналітик LIGA ZAKON

Джерело @

Liga.Zakon