Ключові зміни у фінмоніторингу 2024 року
3 тижні ago admin 0
Поняття фінансового моніторингу та його видів (державного та первинного) міститься у Закону України «Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-ІХ (далі – Закон № 361).
Заходи щодо здійснення фінансового моніторингу також врегульовано низкою інших нормативно-правових актів, таких як накази Міністерства фінансів України, постанови Національного банку України, рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної служби фінансового моніторингу України тощо.
Як відомо всі юридичні і самозайняті особи повинні дотримуватись вимог щодо проведення фінансового моніторингу. І як можна спостерігати кожного року вимоги щодо фінансового моніторингу для суб’єктів, які під нього підпадають, деталізуються, а відповідальність за порушення цих вимог дедалі стає жорсткішою, штрафи збільшуються. Тож які основні зміни були прийняті в сфері фінансового моніторингу у 2024 році?
Так, з 1 вересня цього року запроваджено новий механізм подання інформації про виявлені розбіжності щодо кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності клієнта.
Відповідно до пункту 81 частини другої статті 8 Закону № 361, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний повідомляти в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про виявлення розбіжностей між отриманими ним в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в ЄДР відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності клієнта (зокрема, про виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про кінцевого бенефіціарного власника або про структуру власності такого клієнта, що міститься в ЄДР) – протягом 10 робочих днів з дня виявлення розбіжностей.
Раніше з 01.08.2024 всі суб’єкти фінансового моніторингу вже повинні виконувати вимоги наказу Міністерства фінансів України № 282 від 07.06.2024, яким затверджено Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України.
Цим Положенням встановлювались загальні вимоги щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу такими суб’єктами первинного фінансового моніторингу та їх відокремленими підрозділами (за наявності):
суб’єктами аудиторської діяльності;
бухгалтерами, суб’єктами господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
суб’єктами господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
суб’єктами господарювання, що надають посередницькі та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;
суб’єктами господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
суб’єктами господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності;
суб’єктами господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри.
Тобто йдеться про юридичних осіб та самозайнятих осіб, які є суб’єктами господарювання, а не про найманих осіб, які займаються бухобліком, консультуванням, аудитом в межах своїх трудових обов’язків. У такому випадку суб’єктом первинного моніторингу є їхні роботодавці, а наймані працівники.
Наведемо основні обов’язки, які було покладено на суб’єкта первинного моніторингу згідно Положення № 282:
Він повинен:
призначати відповідального працівника на рівні керівництва, якщо йдеться про юридичну особу. Для самозайнятих осіб така норма не передбачена.
затвердити внутрішні документи з питань фінансового моніторингу. Такі документи мають забезпечити розуміння працівниками юридичної особи своїх обов’язків з метою фінмоніторингу.
подавати інформацію до Держфінмоніторингу, яка може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.
виявляти фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу.
розробити й здійснювати заходи належної перевірки клієнта з метою розуміння суті діяльності та мети ділових відносин з ним, щоб бути впевненим, що фінансові операції клієнта відповідають наявній у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про нього (наприклад, інформації про розмір його доходів, соціальний стан, ризик-профіль, включаючи у разі потреби джерела походження його коштів/статків кінцевого бенефіціарного власника), для своєчасного виявлення підозрілих фінансових операцій та діяльності.
зберігати всі документи, дані, інформацію, у тому числі відповідні звіти, розпорядження, файли, що стосуються виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу, протягом строків, визначених законодавством.
своєчасно та в повному обсязі надавати відповідні запити Мінфіну.
Крім того, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний у своїй діяльності застосовувати ризикоорієнтований підхід на постійній основі. Його мета – виявлення, ідентифікація, оцінка всіх наявних та потенційних ризиків, притаманних його діяльності та діяльності клієнтів.
Ризикоорієнтований підхід має ґрунтуватися на підставі розроблених суб’єктом первинного фінансового моніторингу відповідних критеріїв. Для цього слід керуватися наказом Мінфіністерства фінансів України від 28.12.2022 № 465, яким було затверджено Критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний на постійній основі формувати та вести в електронній формі перелік клієнтів, щодо яких встановлені ризики ділових відносин. У цьому переліку клієнтів вказують інформацію про дату оцінки або переоцінки ризиків та дані, які ідентифікують клієнта, наприклад: Для фізичних осіб – резидентів: прізвище, ім’я, по батькові, за наявності, реєстраційний номер облікової картки податків. Для юридичних осіб – резидентів: повне найменування, код ЄДРПОУ. Для юридичних осіб – нерезидентів, трастів або інших подібних правових утворень, представництв юридичних осіб – нерезидентів: повне найменування країни, реєстрація.
Крім того, суб’єкт первинного фінмоніторингу зобов’язаний надавати на запит Міністерства фінансів України такий перелік клієнтів в електронній формі з актуальною інформацією не пізніше третього робочого дня з дня отримання запиту.
Хочу наголосити, що це лише маленька частина з того обсягу обов’язків, які покладають на суб’єкта первинного моніторингу. Тож якщо ви є самозайнятою особою або як керівником юрособи – ви повинні виконувати обов’язки суб’єктів первинного моніторингу, а тому раджу детально вивчити всі вимоги, які передбачені до таких суб’єктів Положенням № 282.
Нагадую, що відповідальність за порушення в сфері фінмоніторингу для суб’єктів первинного моніторингу у Законі № 361 передбачена у вигляді штрафу в розмірі від 10 000 неоподаткованих мінімумів (тобто 170 000 грн) до 100 000 неоподаткованих мінімумів (1 700 000 грн). Причому штрафи можуть застосовуватися одночасно за різні порушення.
Джерело @
Liga.Zakon
