Індекс губної помади. Як продажі косметики свідчать про економічний спад
1 день ago admin 0
Економіка будь-якої країни після цього може проходити періоди рецесії. Рецесія – фаза економічного циклу, під час якої відбувається загальне зниження економічної активності. Це відбувається тому, що у споживачів є реальні втрати прибутків, негативні побоювання щодо перспектив економічного стану країни чи інші причини для того, щоб купувати менше товарів і споживати послуги рідше. Як внаслідок, кошти втрачає бізнес, промисловість тощо. У спеціалістів є свої засоби, аби аналізувати подібні процеси, прикладом, дослідження рівня безробіття та перевернутих кривих прибутковості. Але це не єдиний спосіб спостерігати за рецесією.
Індекс губної помади
Business Insider вказує на кілька цікавих показників рецесії, серед яких – продажі помади. Індекс губної помади є одним з відомих та популярних, хоча й не на 100% надійних індикаторів початку рецесії. Це правило прирівнює збільшення продажів губної помади до зниження купівельної спроможності людей, що часто вказує на рецесію попереду.
Губна помада найчастіше виступає як головний товар в економічній теорії, але це правило фактично діє як приклад ефекту заміщення, стверджуючи, що коли люди втрачають можливість купувати дорогі предмети розкоші у важкі фінансові часи, вони звертаються до меншої, доступнішої розкоші. Окрім помади, до цієї ж категорії витрат відносять й іншу декоративну косметику.
Теорію вперше висунув, що не дивно, постачальник косметики. У 2001 році після 11 вересня голова правління Estée Lauder Леонард Лаудер помітив помітне зростання продажів губної помади. Він дійшов висновку, що такі продукти, як помада, є хорошим показником економіки: за його словами, у часи спаду покупки менших предметів розкоші отримують поштовх. Частина суспільства все одно захоче побалувати себе, але грошей надто мало, щоб витрачати гроші на дорогі речі.
Концепцію відмітили як маркер і під час наступних економічних спадів, особливо після глобальної рецесії 2008 року. Цю теорію знову згадали нещодавно, у 2022 році, коли дослідницька компанія Kantar Worldpanel виявила, що продажі губної помади у Великій Британії зросли майже на 10% порівняно з минулим роком. Закупівлі декоративної косметики також зросли в 2023 році, за прогнозами, ринкові витрати зросли майже на 8%, до 1,84 мільярда фунтів стерлінгів.
Насправді ці процеси проявляються по-різному у категоріях витрат населення, але за подібними покупками завжди стоїть сильний емоційний поштовх, незалежно від того, чи це підняття настрою, втеча від щоденних стресів чи безтурботна розвага. Шоколад, спідня білизна, кава – також у переліку. Хоча, що стосується білизни, це працює лиш щодо жінок, за даними аналітики, чоловіки у скрутні часи навпаки починають економити на своїй білизні. Прикладом, під час піку пандемії коронавірусу продажі чоловічої білизни суттєво знизилися, на відміну від жіночої.
Помада і війна
Під час Другої світової війни майже всі повсякденні продукти, від їжі до одягу, були лімітовані та дефіцитні по всій Британії. Попри дефіцит, макіяж, особливо губна помада, не був нормованим. Вважалося, що він відігравав ключову роль у підтримці високого морального духу.
Посадовці були переконані, що відсутність інтересу до зовнішнього вигляду може свідчити про низький моральний дух у громадськості. У британському уряді підкреслювали, що красивий вигляд є основним способом для того, щоб жінки могли підтримувати хороший настрій. Збереження відчуття краси в повсякденному житті зображувалося як спосіб для жінок зберегти свою гідність і хоробрість у часи страху та тривоги.
Жінкам доводилося не тільки мати справу з призовом на військову службу, новою та незнайомою роботою та турботою про життя багатьох своїх близьких і за майбутнє країни та світу загалом, але й робити це, залишаючись зовні спокійними.
Тоді як Британія (і США теж) наголошувала на важливості макіяжу та краси, Німеччина вимагала від своїх жінок прямо протилежного. Під час війни німкень закликали залишатися у своїх традиційних ролях дружин і матерів, позбавляючи себе «розкоші», як-от макіяж. Нацистська партія вважала за важливе, щоб усі необхідні хімікати та інгредієнти, які використовувалися для косметики (зокрема, нафтопродукти для основи засобів, чи метал для упаковок та футлярів), замість цього були зосереджені для використання у військових виробництвах.
Щоб виправдати це перед жінками країни, Гітлер казав, що в його очах ідеальною німецькою жінкою була б та, яка носить простий, але доглянутий одяг без макіяжу і була б максимально природно красивою. Навіть ремонти машин для перманенту в перукарнях (машина, яка фіксувала кучері для популярної завивки 1920-х років) були повністю скасовані, щоб усю увагу можна було зосередити на війні.
Що зараз з продажами косметики в Україні
Наразі український ринок косметики залежить від імпорту, адже обсяги ввезених товарів значно перевищують експортовані. Основними партнерами України в цій галузі є країни Європи та Азії: Польща, Франція, Італія та Китай, з яких надходить більше половини всіх косметичних товарів. Польща забезпечує приблизно 25% імпорту, Китай – близько 15%, а Франція та Італія – ще 20%.
Обсяг експорту косметики з України впав майже на 60% за останній рік через війну, внутрішню кризу та логістичні труднощі. Найбільші експортні ринки для української косметики – це країни СНД та ЄС, зокрема Польща, Румунія, Литва та країни Балтії. Ці напрямки значно ускладнені або закриті.
Зростання імпорту на фоні скорочення експорту створює відчутний економічний дисбаланс. За експертними оцінками, заміщення хоча б 20% імпортної косметики українською продукцією здатне створити близько 5 тисяч нових робочих місць та збільшити податкові надходження на 5-7%. Українські виробники у зовсім нерівних умовах постають перед труднощами в конкуренції з міжнародними брендами. Наприклад, імпорт складає майже 85% ринку засобів для догляду за шкірою та до 80% для продукції для волосся.
Основними бар’єрами для імпортозаміщення є недостатні інвестиції в модернізацію виробництв та у маркетинг. Для українських компаній необхідно щонайменше 1,5-2 млн доларів на запуск продукції та вдосконалення інфраструктури. Воєнні дії ускладнюють логістику, зокрема транспортування сировини з Європи, що займає на 20-30% більше часу. Таким чином виробити продукт в Україні наразі дорожче, ніж в іншому місці, просто за рахунок логістики.
В Україні зареєстровані 1159 виробників косметичних засобів, які в 2023-му сплатили 1,8 млрд грн податків (за аналітикою дослідницької агенції Fama). А тепер правила гри ще ускладнюються – із серпня в Україні ввели європейські правила для виробників косметики, тож ціни на продукцію внутрішніх виробників можуть зрости на 20–50%.
«Це суттєві витрати на перегляд складів та інгредієнтів продукції, її пакування, обладнання, сертифікацію тощо», – каже співзасновниця бренду косметики Livesta Світлана Діхтяренко.
Як показав аналіз даних мережі терміналів Приватбанку, у частці витрат українців на косметику, парфумерію та побутову хімію у 2023 році припало 6,8% покупок.
Загальна структура витрат виглядає наступним чином:
- Продукти – 44,6%
- Одяг, взуття – 25,2%
- Кафе, готелі, ресторани – 7,7%
- Косметика, парфумерія, побутова хімія – 6,8%
- Ліки – 5,8%
- Електроніка – 5%
- Паливо – 4,7%
Наразі немає даних щодо того, наскільки почали українки обмежувати під час війни свій бюджет на купівлю косметики, а також чи купують помаду як раніше. Втім, ми провели опитування у телеграм-каналі CBN, і 166 респонденток відповіли, як переглянули витрати на такі покупки. Лиш 12% відповіли, що жодним чином не зменшили. Що загалом є зрозумілою тенденцією, оскільки стан економіки в Україні під час війни не описується процесами рецесії, а переживає складніші зміни та зазнає серйозних ударів внаслідок російської агресії як у прямому, так і переносному сенсах.
Джерело @
https://cbn.com.ua/