Navchas

Бізнес необхідно залучати до всіх планувальних активностей, якими буде керуватись відновлення. Зокрема, і на рівні програм комплексного відновлення (ПКВ), які наразі розробляють майже 200 громад, а деякі вже навіть розпочали реалізовувати.

Відновлення громад за принципами людино- та бізнес-центричності

Відновлення громад має відбуватись не тільки за принципом людиноцентричності, а і за принципом бізнес-центричності. Зменшення рівня забюрократизованості, податкового навантаження і регуляторного впливу на бізнес, який залишається працювати в тій чи іншій територіальній громаді, матиме надзвичайно позитивний вплив на якість відновлення.

Таку думку під час Всеукраїнського Форуму «Партнерство для кращого майбутнього: відновлення та стратегічний розвиток громад» висловила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Вона зазначила, що для підвищення якості державних послуг, які на місцях отримують жителі громад, дуже багато було зроблено в межах реформи децентралізації, яку можна вважати однією з найуспішніших в Україні. Але надалі на їхню якість безпосередньо впливатимуть принципи, за якими буде відновлюватись та чи інша громада.

За словами Олени Шуляк, серед головних 14 принципів, за якими має відбуватись відновлення громади, її мешканці вважають саме людиноцентричність, яка сприяє залученню громадян до планування та реалізації проєктів, з урахуванням їхніх потреб і бажань. Втім ще одним принципом має бути бізнес-центричність, оскільки заможність тієї чи іншої територіальної громади неможлива без бізнесу, який працює на її території.

«Під час останніх публічних консультацій, присвячених доопрацюванню законопроєкту про основні засади відновлення, бізнес, який також був присутній, побажав, щоб головним принципом відновлення було усунення забюрократизованості. Вони просять – дайте нам працювати. Чим менше буде чиновників, втручання з боку держави, регуляторного середовища, тим простіше та ефективніше ми зможемо працювати, а отже і сплачувати податки. Це не можна ігнорувати», – акцентувала Шуляк.  

Вона переконана, що, враховуючи це, бізнес необхідно залучати до всіх планувальних активностей, якими буде керуватись відновлення. Зокрема, і на рівні програм комплексного відновлення (ПКВ), які наразі розробляють майже 200 громад, а деякі вже навіть розпочали реалізовувати.

«Планування – основа якісного відновлення. Втім мушу із сумом констатувати, що наразі у нас створено забагато різного роду стратегічних і планувальних документів, які подекуди між собою навіть не перегукуються. Якщо це не виправити, стратегія і план ризикують так і залишитися на папері. Тому нам слід переглянути архітектуру планувальних документів. Від деяких, можливо, доведеться відмовитись. Але я переконана, що саме ПКВ – запорука якісного відновлення, оскільки ми вже бачимо, як їх успішно реалізовують деякі громади. Йдеться, зокрема, про Київщину і деякі громади на Харківщині», – зауважила Олена Шуляк.

За її словами, кейс Харківщини у плані відновлення і, зокрема, залучення бізнесу у ці процеси, може бути показовим для усієї країни. Йдеться про рішення органів місцевого самоврядування щодо підтримки локального бізнесу. Як повідомила Шуляк, Харків став одним з перших міст України, де ОМС скасували для бізнесу, який лишається працювати на її території, сплату податку на землю і податку на нерухомість.

«Харків – унікальне місто. Місто, яке цілодобово живе під обстрілами. Але це місто розуміє, наскільки важливим для нього є утримання місцевого бізнесу. Саме тому місцева влада ухвалила правильне рішення – скасувати для бізнесу деякі податки. Так, наразі це означає зменшення надходжень у місцеві бюджети, але на перспективу це однозначний плюс, адже цим кроком ти даєш бізнесу можливість вижити. Оскільки без бізнесу, який працює на території громади, вона не зможе бути спроможною», – підсумувала парламентарка.  

Джерело @

BuildPortal