Navchas

Оскільки війна набула затяжного характеру, для підтримки України знадобилися “унікальні можливості” приватного сектору Японії – “технології, ноу-хау, кошти й торгові мережі”. Власне для Мацуди відкриття офісу JETRO в Києві стало лебединою піснею на посту повноважного посла Японії в Україні. На наступний день після форуму “Зроблено в Україні” він завершив свою трирічну роботу в Києві, що тривала з жовтня 2021 року, і відбув на батьківщину.

Процес організації роботи JETRO в Україні пришвидшився на початку 2024 року. У лютому українська бізнес-місія, до якої зокрема входили представники ДТЕК, Центренерго, Ferrexpo, МХП, відвідала Японію з метою презентувати місцевим інвесторам свої проєкти. У рамках події українська Торгово-промислова палата (ТПП) мала зустріч із JETRO.

А в липні члени ще не створеного київського офісу агентства як представники JETRO приїхали до Київського політехнічного інституту ім. Сікорського. Там вони опрацьовували можливість просування стартапів КПІ для виходу на японський ринок.

У серпні українське Мінекономіки оголосило про реєстрацію київського офісу JETRO.

Які японські компанії прибули до України

Побачити на практиці, як буде здійснюватися співпраця бізнесменів під патронатом JETRO, можна було вже на відкритті офісу ввечері 10 жовтня, що проходило в київському готелі InterContinental.

Команда JETRO прибула туди з представниками перших десятьох обраних підприємств. Разом з тим, як зазначав посол Мацуда Укрінформу, зацікавленість японських підприємців у виході на український ринок набагато більша. У офлайн та онлайн-семінарах JETRO, що передували відкриттю київського офісу, щоразу брали участь кілька сотень компаній, аргументував він свою думку.

Десь за годину до початку урочистої церемонії у холі перед актовою залою вишикувалися представники японської делегації з брошурами й візитівками. До них підходили українські гості події, деякі з яких надовго затримувалися в обговоренні. На церемонії виступив прем’єр-міністр Денис Шмигаль і було показано відеозвернення його нещодавно призначеного японського колеги Ісіба Сіґеру.

З примітних японських бізнесів на форумі була присутня Nippon Express Holdings (NX), що у 2023 році стала шостою за розміром логістичною компанією у світі, зауважив під час заходу її очільник. Інше підприємство під назвою Greein також презентувало свою комплексну продуктову розробку для контролю за вирощуванням агрокультур.

Система e-kakashi (kakashi – городнє опудало з японської) за допомогою сенсорів збирає дані про погодні умови, навколишнє середовище, ризики шкідників на сільськогосподарських полях, обробляє ці дані за допомогою штучного інтелекту (ШІ) та надає клієнтам разом із порадами – які дії потрібно запровадити для вдалішого культивування рослин. Згідно із брошурою компанії, імплементація цього рішення в 11 країнах значно посилила ефективність місцевих агровиробників. Наприклад, на 25% підвищила урожайність шпинату підприємства в Монголії.

Одну з найбільш ґрунтовних презентацій своєї діяльності підготував CEO японської компанії Location Mind Наокі Кірітані. Окрім візитівок і брошур він розгорнув ноутбук із кольоровою мапою Києва. На ній позначалися місця концентрації й мобільності населення в окремих районах столиці.

Location Mind займається аналізом геопросторових даних та інформації щодо пересування населення, машин і кораблів, які отримує від компаній-партнерів з понад 80 країн світу. Ці дані обробляють за допомоги ШІ та надають бізнес-клієнтам для розв’язання різних задач – від пошуку вдалого розташування нової торгової точки до транспортного планування.

Другим ключовим напрямком діяльності Location Mind є співпраця з урядами. Вдало запущена у 2019 році як стартап при лабораторії Шібасакі Токійського університету, Location Mind допомагала японській владі у плануванні протиковідних заходів. Наразі, сказав нам Кірітані, половина японських міністерств є їх клієнтами.

“У Японії регулярно трапляються землетруси, багато людей гине та втрачає помешкання, паралізується логістика. Ми аналізуємо, де, наприклад, уціліли дороги, де є більший пріоритет направлення зусиль влади для відновлення”, – пояснив Кірітані.

На його думку, подібні послуги можуть знадобитися і для відновлення України. Природним є питання про конкуренцію Location Mind з українськими гравцями. Інформацію про вітчизняні компанії, що збирають Big Data і надають геоаналітику державі та приватним клієнтам, не важко знайти в інтернеті. Наприклад, це робить Київстар. Але CEO Location Mind пояснює, що унікальність їх діяльності – саме в обробленні інформації.

“Дані про мобільність дуже важко аналізувати. Навіть телеком-гіганти мають складнощі з цим. Тому ми співпрацюємо з такими компаніями. Наприклад, у Японії ми є партнером найбільшого оператора мобільного зв’язку NTT docomo. Ми аналізуємо їх дані для них. Після цього вони бачать – “о, ось як виглядає моя компанія”, – розповів Кірітані.

JETRO допомагає не лише великим компаніям, але й середнім, і малим підприємствам, зауважив у коментарі Liga.net голова київського офісу JETRO Тетсуо Шібата. Загалом український і японський бізнес може співпрацювати у будь-яких сферах економіки. Але серед інших Шібата виокремив харчову промисловість.

“Ми можемо експортувати продукти один для одного, а можемо у спільній діяльності створити якийсь новий цікавий продукт – не тільки для Японії й України, але і щоб вийти на інші ринки”, – сказав нам Шібата.

У цей час на спілкування з головою київського JETRO очікували українські підприємці. Багато з них прийшли з подарунками. Хтось подарував Тетсуо Шібата велику пляшку лікеру “П’яна вишня” львівського ресторанного холдингу !Fest.

Не з порожніми руками також прийшов на подію CEO українського розробника програмного забезпечення Breeze Software Максим Робочий. У розмові з LIGA.net він пояснив, що його компанія вже мала досвід виходу на інші ринки, зокрема в Південну Корею. Зараз вони опрацьовують можливість виходу в Японію і щодо цього хочуть проконсультуватися з JETRO – серед іншого щодо особливостей менталітету, розуміння якого дуже важливо для початку міжнародної діяльності, пояснив Робочий.

Потрібно 10-15 років. Чи зацікавили український бізнес японці

Наступного дня японська делегація в тому ж складі прибула на відкриття бізнес-форуму “Зроблено в Україні”, що проходив у приміщенні “Мистецького Арсеналу”. Підприємці змогли виступити в окремій залі з презентаціями своїх продуктів і запрошенням до співпраці українських слухачів. Таких у залі зібралося близько 30-40 людей.

Було б перебільшенням сказати, що доповіді надто зацікавили присутніх. Коли модератор запропонував їм поставити питання, почалась відчутно довга пауза. У підсумку пролунало три запитання. Одне – щодо зацікавленості японських компаній в імпорті харчових продуктів, зерна й бобових. Інше стосувалося існування пільг для імпорту японського промислового обладнання від японського уряду.

Лише одне запитання було адресним – з ним до логістичного гіганта Nippon Express звернувся представник авіаційної компанії “Антонов”. Він поцікавився, чи співпрацює NX із його компанією і, якщо ні, чи розглядає таку можливість? У відповідь генеральний менеджер NX Юічі Накагава зауважив, що вони наймають багато чартерів Антонова у компаній у США й Великій Британії. Але прямого контракту з українськими авіаційниками NX не має, “хоча ми б дуже хотіли”.

“Я думаю, в нас є гарна можливість, щоб обійти посередників”, – висловив сподівання генеральний менеджер NX.

Після завершення заходу він зробив подарунок представнику Антонова і вони трохи поспілкувалися. Поки важко прогнозувати, чи втілиться ця розмова у подальшу співпрацю. Але, як пояснив представник української авіакомпанії LIGA.net, спеціально він не йшов на форум з метою налагодити взаємодію з NX. А питання поставив більшою мірою для того, щоб заповнити паузу.

“Я знаю, що японцям це важливо, вони потім повернуться в Японію, будуть звітувати про поїздку. Вони пролетіли пів світу, а тут усі сидять і мовчать”, – пояснив він.

Обізнані про питання міжнародної торгівлі представники української влади, з якими поспілкувалася Liga.net на форумі, не сподіваються на швидкий розвиток двосторонніх бізнес-зв’язків після відкриття київського офісу JETRO. На їх думку, для реалізації проєктів японцям зазвичай потрібно 10-15 років з моменту виходу на ринок.

“JETRO буде поступово працювати. Ось зараз привезли 10 компаній, через декілька місяців привезуть ще 10”, – підсумував співрозмовник.