Navchas

Верховна Рада 8 жовтня ухвалила в другому читанні урядовий законопроєкт №11310 – рамковий кліматичний закон. Його створили для того, щоб наблизити законодавство України до законодавства ЄС.

Для чого ВР ухвалила кліматичний закон

У вівторок, 8 жовтня український Парламент прийняв Закон України “Про основні засади державної кліматичної політики”. Юристка Анжеліка Лівіцька розповіла 24 Каналу, чому він став ще одним важливим кроком України до Євросоюзу.

За словами юристки, якщо дивитися в юридичній площині, то вказаний закон було підготовлено на виконання підпункту а) підпункту 5 пункту 1 Рішення Ради національної безпеки та оборони від 23 березня 2021 року “Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації”, введеного в дію Указом Президента України від 23 березня 2021 року № 111/2021 та завдання 29 Плану законопроєктної роботи Верховної Ради України на 2024 рік, затвердженого постановою Верховної Ради України від 6 лютого 2024 року № 3561-IX.

Що кліматичний закон дасть Україні

Запровадження нової кліматичної політики в Україні.

Враховуючи, що в України є зобов’язання досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, а також забезпечення низьковуглецевого та сталого розвитку, екологічної, продовольчої та енергетичної безпеки України, зменшення обсягів викидів парникових газів щонайменше на 65 % до 2030 року відповідно до рівня 1990 року, – держава має чітко визначити як, коли і які конкретні кроки мають бути зроблені в цих напрямках.

“Зазначений закон розроблено з метою наближення національного кліматичного законодавства до права Європейського Союзу, зокрема Регламенту (ЄС) 2021/1119, що встановлює основу для досягнення кліматичної нейтральності, та Регламенту (ЄС) 2018/1999 про управління Енергетичним Союзом та пом’якшення наслідків зміни клімату в частині звітування, а також з метою виконання плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09 лютого 2024 р. № 133″,– говорить Анжеліка Лівіцька.

Виконання міжнародних екологічних зобов’язань України.

Україна як держава має юридичні зобов’язання щодо виконання Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату, Паризької угоди, Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Віденської конвенції про охорону озонового шару та Монреальським протоколом про речовини, що руйнують озоновий шар. Для того щоб виконати вказані зобов’язання, має бути розроблено і прийнято національне законодавство України. Вказаний закон є одним з тих, що складуть частину національного законодавства в сфері кліматичної нейтральності.

Які плюси від закону для українців

• Закон закладає підвалини створення нових “зелених” робочих місць.
• Закладає основи для розробки і затвердження місцевих планів скорочення викидів парникових газів, а також місцевих стратегій адаптації до зміни клімату.
• Нам варто (і як громадянам, і як бізнесу) очікувати прийняття та запровадження програмних документів скорочення викидів парникових газів, а також секторальних програмних документів адаптації до зміни клімату, а, отже зміняться і бізнес процеси та виробничі процеси та національні стандарти.
• Будуть також запровадженні нові фінансові механізми для реалізації проектів кліматичних змін (гарантії, цільові кредити, пільги).
• Додатково, запускається механізм державно – приватного партнерства в екологічній сфері.

Джерело @

24 канал