Navchas

Про те, як Україна завершила минулий фінансовий рік, і про перспективи та ризики, які можуть бути в 2024 році, – в інтерв’ю голови фінансового комітету Верховної ради Данила Гетманцева для РБК-Україна.

Україна розпочала новий рік без фінансової підтримки міжнародних партнерів. Допомога затримається, мабуть, до березня. Але для забезпечення першочергових бюджетних потреб у першому кварталі уряд має залишки грошей з минулого року. Тому поки що чекати критичних ситуацій з грошима підстав немає.

Ймовірність відновлення фінансування від США та ЄС залишається досить високою, і вдаватися повною мірою до плану “Б” для бюджету, можливо, не доведеться. Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Але якщо ситуація розвиватиметься за негативним сценарієм, то доведеться вживати крайніх заходів – урізати бюджетні витрати та “включати друкарський верстат”.

– Як ми завершили 2023 рік? Очікуване фінансування від США на 3,3 млрд доларів не прийшло. За рахунок чого ми впоралися, якщо впоралися? Чи не залишилося боргів на 2024 рік?

– За минулий рік ми отримали 42,5 млрд доларів від міжнародних донорів. Цього вистачило і навіть із випередженням на наступний рік. У нас є невелике перевиконання плану по Податковій, близько 5 млрд гривень за роком.

Незважаючи на те, що у нас інфляція суттєво сповільнилася, а бюджет розраховувався з очікуванням вищої інфляції, і великий мінус по ренті через ціни на газ, що впали, ми все одно перевиконали бюджет. Плюс дала детінізація, від якої ми отримали 62,9 млрд грн.

Це все внутрішні ресурси. Тож за роком можна сказати, що в нас перемога. Ми виконали соцзобов’язання – виплатили пенсії, у повному обсязі та вчасно фінансували соцвиплати.

Ми профінансували військовий бюджет, збільшивши його майже вдвічі порівняно з початковим. На 2024 рік підвищили мінімальну зарплату та прожитковий мінімум. Все це разом, я вважаю, дуже добрий результат.

– Підвищили соцвиплати, а купівельна спроможність збільшилася?

– Слухайте, війна в країні, найбільший конфлікт у світі з 1945 року. Під час війни люди бідніють. І немає жодного уряду, який помахом чарівної палички взяв і зробив би їх багатшим. Війна – це такий період, коли всі біднішають. Через війну у нас суттєво зросло безробіття та рівень бідності. Це абсолютно передбачувано.

– У нас знижується безробіття.

– Ні, це офіційні дані щодо зареєстрованого безробіття. Якщо рахувати за методикою міжнародної організації праці, то у нас безробіття 19% – у 2 рази більше, ніж було у 2021 році. Ми розуміємо, що офіційна статистика не відображає тих, хто уникає мобілізації. Тому у фонді зайнятості у нас значаться менше 100 тисяч безробітних.

– Ми розпочинаємо 2024 рік без зовнішнього фінансування. Перші надходження можливі, за оптимістичного розвитку ситуації, не раніше березня. Що ми робитимемо, адже ми розраховували на ритмічне надходження коштів? Чи не почнемо реалізовувати план “Б” вже з січня, якщо вже не почали?

– Щоб пройти січень-лютий, ми маємо необхідний ресурс, який ми напрацювали минулого року. У грудні ми отримали гроші від МВФ (майже 900 млн доларів), від уряду Японії 2,2 млрд доларів. Причому це те, що ми мали отримати в 2024 році, але термін перенесли. Отримали останній транш від ЄС у рамках програми макрофінансової допомоги 2023 року (1,5 млрд євро). Були також гранти від Норвегії, ФРН, США, Швейцарії – на 0,3 млрд доларів. На єдиному казначейському рахунку є добрий запас, щоб з урахуванням наших внутрішніх доходів пройти січень. Тож за січень і навіть за лютий я не хвилююся.

– Але гроші від зовнішньої допомоги будуть в найкращому разі у березні чи, можливо, навіть у квітні.

– Так. У нас є політичні зобов’язання від наших партнерів щодо надання 122 млрд доларів до 2027 року. МВФ, Світовий банк, уряди різних країн, Єврокомісія – це все частини інфраструктури цього механізму. І якщо пробуксовує якийсь із цих елементів з будь-яких причин, з політичних чи ще якихось, на допомогу приходить якийсь інший. Приклад – це Японія. Вони нам обіцяли 2024 року 4 млрд доларів, але два перенесли на 2023 рік, і ми їх отримали в грудні. Це для того, щоб у нас не було касових розривів.

Гроші від партнерів ми в будь-якому разі отримаємо, але нам потрібно пройти ці два місяці. І для того, щоб їх пройти, партнери нам дають подушку за рахунок інших джерел. Це нормально.

– ЄС розглядає альтернативний варіант фінансування, якщо не вдасться затвердити 4-річну програму на 50 млрд євро. Йдеться про 20 млрд. Це буде програма на кшталт макрофіну?

– Так. Це буде бюджетна допомога від Єврокомісії під гарантії урядів членів ЄС. Технічно це виглядає так: ЄК розміщує євробонди, їх гарантують уряди країн-членів, і ми отримуємо фінансування, залучене від розміщення цих євробондів.

– Для отримання цих грошей також будуть умови?

– Це буде кредит на дуже добрих умовах. Я думаю, що умови будуть співставні з умовами макрофіну – 35 років термін погашення, 10 років канікул, і потім обслуговування по 1% на рік, сплату якого при виконанні умов, що супроводжують кредит, брала на себе сторона ЄС.

– Але ж ми готуємо програму Ukraine Facility під фінансування на 50 млрд євро. Вона буде якось пов’язана з альтернативним варіантом?

– Єврокомісії простіше реалізувати Ukraine Facility, оскільки вони цю допомогу зашивають до бюджету. Альтернативну програму потрібно буде окремо готувати – технічно це складніше. Але ті умови, які були б у Ukraine Facility, будуть тут. Це дуже добрі умови за принципом “гроші в обмін на реформи”. Нам потрібні і гроші, і реформи.

– 20 млрд – це на який термін?

– Ми не можемо однозначно говорити про терміни. Терміни допомоги можуть змінюватись.

– Ми маємо реструктуризувати зовнішній борг. У 2022 році ми вже перенесли терміни виплат. Нова реструктуризація яку суму звільнить у бюджеті?

– В 2024 році це буде 4,6 млрд доларів. З них 2,7 млрд – погашення основної суми та 1,9 млрд – відсотки. Усього за 2024-2027 роки йдеться про 14,8 млрд доларів економії.

З офіційними кредиторами країн G7 та Паризького клубу продовження реструктуризації вже юридично зафіксовано у грудні 2023 року. За меморандумом з МВФ, до середини 2024 року має бути оформлене продовження реструктуризації щодо єврооблігацій та ВВП-варрантів.

– Якщо читати Меморандум із МВФ, то там фактично йдеться про те, що ми маємо готуватися збільшувати самофінансування. Має бути проведена оцінка ефективності податкових пільг, включаючи їх вартість для бюджету.

– У нас є резерв по внутрішніх джерелах. Але це 200, можливо 300 млрд гривень. Це не ті суми, які врятують нас. Зовнішня допомога нам життєво необхідна, хоча збільшення згодом частки самофінансування – це наш власний інтерес і абсолютний пріоритет.

– Я до того, що прочитується меседж, що ризики зниження цієї допомоги збільшуються. Можливо, не 2024 року, а в подальшій перспективі.

– Але, з іншого боку, слід пам’ятати, що є зобов’язання G7 та інших партнерів до 2027 року виділити 122 млрд доларів.

– Але під це фінансування буде пакет умов, виконання яких напевно жорсткіше контролюватиметься. Яким чином здійснюватиметься цей контроль? З цього приводу була дискусія, і сьогодні вже зрозумілий фінальний варіант?

– З боку донорів будуть інспектори. Але ми маємо внутрішні органи для контролю. БЕБ, який буде перевантажено, Державна аудиторська служба, Рахункова палата. Всі ці органи контролюватимуть використання коштів. Потрібно розуміти, що згаданий вами “пакет умов” – це не кабала, не якісь нереальні речі, а ті реформи, які дозволять нам перейти на європейські стандарти життя держави, те, що необхідно для повноцінного членства в ЄС.

– А якась окрема структура для контролю буде?

– Були такі пропозиції. Але, наскільки я знаю, поки що вони не реалізуються.

– Виходячи з меморандуму з МВФ, у нас має бути проаналізовано ефективність податкових пільг. Які пільги викликають запитання?

– Там два моменти. До лютого ми маємо отримати пропозиції щодо збільшення надходжень до бюджету до 40 млрд грн (0,5% ВВП). Кабмін створив робочу групу, яка нам у січні має надати пропозиції. Які будуть джерела – я поки не знаю. Можливо, це буде за рахунок заходів щодо детінізації, удосконалення адміністрування, за рахунок держпідприємств, прибутку Нацбанку.

– Держкомпанії мають заплатити по 50% прибутку. НБУ від прибутку заплатить суттєво менше, ніж торік.

– Так, Нацбанк у 4 рази менше (17,7 млрд грн проти 71 млрд грн у 2023 – ред. )

– Чому? Я розумію, що прибуток НБУ – це не стандартне джерело поповнення бюджету. Але все ж таки торік сума була значно більшою.

– Там є кілька факторів. Менша девальвація, що впливає на переоцінку активів. У них також зросла потреба в резервуванні, оскільки НБУ збільшив свої грошово-кредитні зобов’язання, зокрема перед банками, за депозитними сертифікатами. Припускаю, що також зменшився чистий процентний дохід через зростання процентних витрат за депозитними сертифікатами. За рахунок цього та інших факторів у них прогнозна сума прибутку для розподілу до бюджету вийшла меншою. Подивимося. Фінансовий результат має бути остаточно затверджений у квітні цього року правлінням НБУ та підтверджений незалежним аудитором.

– Мінфін підготував Національну стратегію доходів до 2030 року. Вона згадується у Меморандумі з МВФ у контексті реформи “конкретних податкових категорій”…

– Це план реформування фіскальної системи до 2030 року. Там частина стосується податкової політики, а частина – адмініструючих органів.

– Йдеться про зміну податків?

– Йдеться без перебільшення про перезавантаження фіскальної системи країни. Завдяки роботі Мінфіну ми нарешті перейшли з площини не цілком адекватних псевдонаукових дискусій рівня соцмереж про зменшення ставок податків та відсотка перерозподілу ВВП через бюджет, якими, чого гріха таїти, захоплювалися навіть деякі члени нашої команди, у нормальну глибоку роботу з поетапної, але незворотної зміни суті, філософії наших публічних фінансів. Це дуже правильний та здоровий процес, який здійснюється спільно з нашими партнерами.

Стратегія спрямована на дві цілі. Перша – це інституційні зміни системи державних фіскальних органів: Податкової та Митниці. Впровадження ризик-орієнтованого підходу та діджиталізація (ці напрямки вже реалізуються протягом усього 2023 року), покращення адміністрування. Маю на увазі е-аудит, е-акциз, структурні зміни органів, антикор, формат взаємодії з платниками податків.

Зміна податкової політики – друга ціль. Деякі податки змінюватимуться суттєво, але після війни. Зокрема, йдеться про систему єдиного податку. Вона буде змінена на зразок якоїсь європейської країни. Прогресивна ставка податку на доходи фізичних осіб. Запровадження миттєвої амортизації. Стимулювання переробної промисловості. Імплементація податкових та митних євродиректив. Це все поетапно до 2030 року.

– Наскільки можна буде змінити НСД?

– НСД – це не закон. Він може і буде коригуватися. Проте малоймовірно, що у бік тих змін, про які ми сьогодні чуємо від її критиків – назву їх адептами “церкви скасування податків”. Підходи, принципи, закладені в НСД, несуттєво змінюватимуться не тому, що це неможливо, а тому, що в існуючих реаліях вони правильні та адекватні.

– Яка перспектива податку на самозайнятих осіб?

– Не слід забувати, що вони й зараз фактично мають сплачувати податок.

– Повинні, але не завжди платять.

– Швидше, зазвичай, не платять. Наразі вони обкладаються податком у 19,5%. Якщо ми введемо 6%, то це також не означає, що вони вишикуються в чергу, щоб платити. Якщо ви пофарбуєте стіну на замовлення, а я вам заплачу 1000 гривень, то ви зобов’язані задекларувати цей дохід і заплатити 19,5%.

– Добре, я не плачу 19,5%. А чому я заплачу потім 6%?

– Ви не декларуватимете це, а просто проведете платіж через свій телефон, як через РРО, і у вас автоматично піде оплата податку. Тобто ми виключаємо будь-яку бюрократію із процесу. Це зручно, просто, і ви отримуєте “білі” гроші. Мені здається, багато хто вже зрозумів, наскільки “білі” гроші дорожчі за чорні.

– То це вводитимуть?

– Наразі це пропозиція до одного з елементів тієї системи спрощеного оподаткування, яка буде після війни. Це обговорюється. Лідерство тут за Мінфіном.

– 2024 року такого не буде?

– Ні, звичайно. До кінця війни ми не змінюватимемо систему оподаткування.

– Я повернуся до банків. Вони, напевно, продовжать отримувати великий прибуток…

– Ми вже збільшили їм ставку податку на прибуток із 18% до 25%. Прибуток банків зростає насамперед за рахунок купівлі та високої прибутковості депозитних сертифікатів. Сенс таких операцій банків із НБУ у тому, що таким чином пов’язується зайва гривня з ринку та стримується інфляція.

– У нас інфляція вже і так нижча за розумний рівень у нинішніх умовах.

– Ми ж не можемо сказати НБУ, що не можна їх використовувати (депсертифікати – ред.). Нацбанк має не так багато інструментів, які впливають на інфляцію. Це облікова ставка, керований гнучкий курс, депозитні сертифікати, і ще є резервування для банків.

– До речі, НБУ розширив коридор коливання курсу?

– Так. У цьому сенс введення керованої гнучкості курсу. Навіщо це треба було зробити? У нас операції на валютному ринку вдесятеро скоротилися. Якщо ринок великий, то вплинути на курс спекулянту практично неможливо. А якщо ринок вузький, то ти виходиш із пропозицією та впливаєш на курс у той чи інший бік дуже просто. Плюс, зберігається структурний дефіцит валюти, зумовлений війною. Тому вони (НБУ – ред.) його (курс гривні – ред.) відпускають, роблять інтервенції та поступово розширюють кордони. Розширюють межі внаслідок збільшення міжбанківського валютного ринку. В листопаді він збільшився вдвічі. Збільшиться ще – ще розширять межі. І мета – відпустити курс взагалі, коли для цього будуть усі необхідні передумови, а ринок сам зможе себе балансувати за значно меншої участі НБУ.

– Якщо війна до кінця 2024 року не закінчиться, то, мабуть, не відпускатимуть?

– Все залежить від фінансової стійкості. На сьогодні міжнародні резерви достатні для управління валютними очікуваннями та збереження відносної валютної стабільності. Проте можу сказати, що волатильність, тобто коливання будуть збільшуватися. Курс може просідати, коли є причини. Наприклад, під впливом сезонних чинників. Як ми бачимо це зараз. Коли так відбувається, немає сенсу тримати його на рівні 36, і НБУ не тримає його на цьому рівні.

– Збільшуватись податок на прибуток банків не буде?

– Поки що я не бачу підстав для цього.

– Наскільки буде відчутним ефект від виплати до бюджету прибутку держкомпаній?

– До держбюджету закладено 66,1 млрд гривень – це 3,8% від усієї доходної частини. Компанії сплачуватимуть по 50% від прибутку. Навіть якщо буде просідання, ми зможемо перекрити це.

– Які акцизи підвищуватимуться? Акциз на автогаз зросте?

– По автогазу йде дискусія, і відкрив її я. Але я не збираюся подавати законопроект. Переконаний, лідерство у таких пропозиціях має бути у Мінфіну в рамках Національної стратегії доходів. Ми чекаємо на пропозиції від Мінфіну, який уже близько року готує законопроект. Він уже тричі подавався на Кабмін і тричі повертався. Йдеться про уніфікацію ставок на пальне зі ставками ЄС.

Тож поки що акцизи підніматися не будуть. Якщо говорити про тютюн, то на нього акциз і так поступово піднімається.

– Я чув ідею, щоб прискорити підвищення акцизу на тютюн. Адже до кінця 2024 року за угодою про асоціацію з ЄС він має вийти на європейський рівень – 90 євро за 1000 цигарок.

– В угоді немає конкретної дати. І ми не вийдемо на 90 євро на кінець року, бо у нас акциз у гривні. Та й інфляція з’їла багато. Можливо, якщо Кабмін запропонує щось змінити, ми розглядатимемо. Але за підакцизними товарами важливо не перегнути палку. Якщо сильно підвищувати акциз, можна збільшити рівень “тіні”. А у нас “тінь” і так досить висока. Близько 20% тютюну в “тіні”. І тому я був би обережний зі збільшенням темпів підвищення акцизу. Я цього зараз не робив би різко. Якщо ви зробите ціну пачки цигарок, наприклад, 100 грн, при тому, що за потурання правоохоронців вони зараз у кіосках по 40 грн, це лише перерозподілить ринок на користь “чорного”. Кому від цього краще?

– Отже, треба боротися з виробниками “лівої” продукції. Стільки років це все відбувається, і всі знають, які компанії це роблять. А користі – нуль. Значить, хтось із цього щось має?

– Боротися треба не лише з виробниками, а й з імпортерами. Те, що до схем нелегального тютюну залучені правоохоронці, очевидно. Сьогодні це останній ринок підакцизної продукції, де “тінь” не вдалося переламати, як по горілці чи паливу. І всі повноваження та підстави у правоохоронців для того, щоб закрити схему, є. Податкова не справляється самотужки – просто мало засобів контролю. Тож справа за правоохоронцями.

– Але ж ми постійно робимо “перезавантаження” правоохоронних структур.

– Ще не зробили остаточно. Це і є причина для перезавантаження.

– Стратегія доходів має збільшити до 2030 року ВВП на 3-4%. Це основна мета?

– Там таргет інший. Перерозподілятися через бюджет має 27% ВВП (без ЄСВ). Зараз через війну зведений бюджет та ЄСВ до Пенсійного фонду дають майже 70%.

– Негативний сценарій меморандуму з МВФ передбачає податкові зміни лише після 2024 року?

– Певні точкові податкові зміни будуть у 2024-му в рамках виконання структурного маяка з МВФ щодо консолідації 0,5% ВВП до бюджету. Чекаємо на пропозиції від Мінфіну. Поки що я не можу про це говорити. І точно ми не можемо говорити про податки 2025 року у негативному сценарії. Наш обрій планування за нинішніх невизначених обставин дуже короткий. Ми не можемо зараз дати відповідь на запитання, що ми робитимемо у 2025 році, тому що ми не знаємо, якою буде ситуація на фронті, не знаємо фактора безпеки та не знаємо, як отримуватимемо допомогу від партнерів. У нас настільки все невідомо, що сказати, що 2025 року ми запровадимо якийсь новий податок, я не можу. Можу тільки сказати, що зробимо все, щоб уникнути цього.

– Але 2024 року ми точно не введемо нових податків за будь-яких обставин?

– Якщо будуть проблеми, імовірність яких у 2024-му дуже і дуже низька, теорія публічних фінансів дає нам два вкрай негативні сценарії. Перший – секвестр, другий – монетизація через емісію. Це два найнегативніші сценарії. І це називається “опція останньої надії”. Але застосовано це буде в крайньому випадку. Ми зробимо все можливе, щоб ці механізми не включати. Ви запитували про додаткові податки – так ось найгірший додатковий податок – це інфляція. Це податок на бідних.

– Перезавантаження БЕБ та інших служб. Що це конкретно?

– Ми спочатку створили БЕБ, потім справи в органі пішли не в той бік через призначення керівником податкового міліціонера, і зараз ми зобов’язані виправити помилки. Проблема БЕБ у тому, що воно було сформоване повністю за рахунок кадрового потенціалу колишньої податкової міліції. Фактично відбулася просто зміна вивіски. Усі принципи роботи залишилися незмінними, філософія не змінилася.

На зустрічі бізнесу з президентом було ухвалено рішення, що БЕБ треба перевантажити і залишити його єдиним органом, який займається сферою економічної безпеки. А не так, як зараз – СБУ, Нацполіція та іноді навіть ДБР. Залишиться лише БЕБ.

Перезавантаження БЕБ – це насамперед кадрове перезавантаження. Це проведення конкурсів на керівні посади за участю міжнародників та переатестація всіх працівників. І друге – внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу, відповідно до яких БЕБ стане єдиним органом, до підслідності якого належать економічні злочини.

– Ким перевантажуватимуть і скільки часу займе процес?

– Буде комісія, половина її створюється Кабміном, половина – міжнародниками. Суть перезавантаження полягатиме в тому, що людина буде призначена на 5 років, матиме політичну незалежність і буде схвалена в частині доброчесності міжнародниками. Ми робимо все за зразком та подобою НАБУ. Маємо закінчити все до 1 липня.

Призначення Мельника було помилкою ( Вадим Мельник був призначений головою БЕБ у серпні 2021 року, у квітні 2023 року його було звільнено з посади – ред. ). У комісії, яка його відбирала, не було міжнародників. Очевидно, що така конструкція виявилася помилковою.

– Як ви сприйняли заяву міністра фінансів Сергія Марченка про необхідність скоротити імпорт?

– Я не підтримую такого підходу. Імпорт – це в тому числі й те, що необхідно для розвитку нашої економіки. Як ви скорочуватимете імпорт палива, наприклад, чи обладнання?

– Чому одразу палива? У нас достатньо імпорту, без якого можна обійтися.

– Я категорично проти втручання держави в економічні процеси і намагаюся уникати його там, де це можливо. Ми повинні мінімально втручатися у ці процеси. Нам потрібно скорочувати дефіцит зовнішньоторговельного балансу, але найкращий варіант – через збільшення експорту української продукції.

– А якщо, як кажуть, припре?

– Що значить припре? Ми вже грали в цю гру. З лютого 2022 року ми запровадили товари критичного імпорту. Якщо у березні таких товарів було 2 десятки, то у червні, коли ми їх скасовували, було вже 90% найменувань. Майже все було в цьому списку. Я не виключаю, що якісь лакшері товари можна було б обмежити, але це не ефективно, тому що їхній відсоток відносно малий і це ні на що не вплине.

Я вважаю, що проблему негативного торговельного балансу, про яку говорить Марченко, треба вирішувати підтримкою експорту. Це і програма 5-7-9%, і страхування ризиків, вирішення логістичних проблем. Ми повинні зробити все, що від нас залежить, щоб експорт розвивався. І тоді розрив зменшиться.

– А які можуть бути додаткові, нестандартні джерела податків? Ось новина про штраф PornHub за несплату податків дещо пожвавила інформаційний простір, хоча сума в 5,5 тис. доларів не така велика. Може якось розвинути креативний підхід до альтернативних джерел?

– Основні резерви наповнення бюджету ми обговорили. Якщо ж говорити про нестандартні джерела, то треба дивитися на фіскальний ефект та витрати на адміністрування. Ось ми нещодавно легалізували медичний канабіс (у грудні 2023 року ВР ухвалила закон про легалізацію медичного каннабісу – ред.). Діяльність з вирощування коноплі буде збільшувати податкову базу? Буде. Чи можемо ми говорити в цьому контексті про додаткові доходи для бюджету? Можемо. Я серйозно.

– Таке оподаткування суттєво може покращити наповнення бюджету?

– Я не знаю поки що, суттєво чи ні. Рано казати, яким буде фіскальний ефект. Але я точно вважаю, що неправильно виробництво коноплі оподатковувати так само, як виробництво пшениці – по 300 гривень за гектар. Думаю, треба більше.

– Як саме це зробити? Ви вже думали?

– Потрібно передбачити європейські умови оподаткування для вирощування конопель. Є різні підходи – є акциз, варіант залежно від площі. Знаю, зараз Мінфін готує пропозиції.

– А щодо секс-індустрії? Вже є законопроект вашого колеги Ярослава Железняка щодо декриміналізації деяких видів порнографії.

– Проект стосується не секс-індустрії, а декриміналізації порнографії. Я підтримую цю ініціативу. А якщо говорити про штраф на PornHub, то ви повинні зрозуміти, що податковий закон регулює відносини з метою оподаткування, паралельно із цивільно-правовими нормами. Тобто дохід від діяльності, забороненої цивільним і навіть кримінальним законом, може і має оподатковуватись. Не знаю, чи будете ви шоковані, чи ні, але у нас хабар обкладається податком. Тому штраф, про який ви кажете, абсолютно обґрунтований.

– Так, хабар оподатковується, оскільки це від початку фактично є доходом.

– І дохід компаній, які пропонують послуги у сфері електронної комерції, теж має оподатковуватись. Чому OnlyFans платить, а PornHub не повинен платити? І після того, як я порушив питання, PornHub вийшов на податкову з переговорами про те, щоб почати платити. Дуже правильна позиція.

– Як ви ставитеся до ідеї бронювання працівників від мобілізації за умови сплати ними щонайменше 6000 гривень на місяць податків?

– Дискусія щодо звільнення від мобілізації за майновим цензом, так званий податок на боягузливість, йде у суспільстві з різним ступенем напруженості з 24 лютого (2022 року – ред.). Крім того, і тут немає чого заперечити, війна – це мобілізація і на фронті, і в тилу. І якщо ти працюєш в тилу, ти повинен утримувати тих, хто воює за тебе на фронті.

Тому не платити зараз податки, працювати “в чорну” – це абсолютно аморально. З іншого боку, ми розуміємо, що встановлення критеріїв у певних чітких цифрах офіційних зарплат, тим більше, які суттєво перевищують середню по країні – несправедливо. Адже отримання цієї зарплати – не тільки й не так моя воля, скільки умови ринку праці, де, на жаль, поки що попит на роботу перевищує пропозицію. Крім того, ми розуміємо, що рівень зарплат та попит ще менший на прифронтових територіях.

Тому такі пропозиції дискредитують одразу за декількома ознаками – професія, територія, ВПО, майновий стан. Це порушує основний принцип, який має бути дотримано в країні, яка воює, – справедливості жертви.

Жертвувати здоров’ям, свободою, майном мають однаково. Інакше дискредитується сама ідея боротьби та перемоги. Тому не думаю, що дискусія, яка в черговий раз загострилася, має перспективу.

Джерело @

РБК-Україна