Navchas

Жорстоке російське вторгнення загнало мільйони людей у бідність та послабило, але не повністю знищило українську економіку. Тим часом, санкції знесилюють російську економіку, але вони не допомогли закінчити війну, яка посіяла фінансові труднощі та людські негаразди в Україні та по всьому світу.

З самого початку було очевидно, що путінська війна в Україні буде глобальною економічною катастрофою і її економічні наслідки можуть бути нічим порівняно з утратами та стражданнями на полі бою. Проте, сьогодні вони створюють виклики для світових лідерів, які вони змушені вирішити, зокрема як скоротити кількість нужденних, дефіцит продовольства та вартість життя. Economics Observatory публікує експертні оцінки економічних наслідків цієї війни ще відтоді, як Росія здійснила перші пуски ракет по території України у лютому 2022 року. Foreign Ukraine пропонує переклад нової аналітичної статті цього видання, в якій зібрані аналізи українських та британських вчених, щоб допомогти з відповідями на питання про те, як війна вплинула на економіку світу, Росії та України, а також яких труднощів зазнали домогосподарства і бізнес, які постраждали.

Як війна вплинула на економіку України?

Україна була однією з найбідніших радянських республік. І війна анулює значний, навіть непростий прогрес, якого досягла країна, яка розвивається, з часів здобуття незалежності у 1991 році, катастрофічно збільшуючи економічні негаразди.

Обсяги виробництва в Україні досягають зараз частки довоєнного рівня. У перший рік війни Україна втратила 30-35% ВВП. Це призвело до найбільшого економічного спаду в історії. За підсумками 2023 року прогнозується, що ВВП зросте лише на 0,5%.

Бідність та нестача продовольства

Дохід українців різко впав. Згідно з інформацією Світового Банку, від 5,5% до 24,2% населення охопила бідність. Тим самим війна підштовхнула більш ніж 7,1 мільйона людей до межі бідності, перекреслюючи 15 років прогресу.

Ба більше, зараз Україна – держава із найнижчим рівнем продовольства у світі, незважаючи на перше місце серед світових експортерів зернових, таких як пшоно, ячмінь та пшениця, до війни. Всесвітня продовольча програма ООН підрахувала, що кожне третє домогосподарство в Україні стикнулося із бідністю, а у деяких регіонах на сході та півдні – кожне друге домогосподарство.

Зростання бідності в Україні частково є причиною втрати робочих місць через російські руйнування інфраструктури, такої як порти та виробництва. Це також є наслідком уповільнення чи припинення господарської, зокрема і сільськогосподарської, діяльності.

Смерті серед власників домогосподарств також додають сповільнення. У серпні 2023 року Офіс Верховного комісара ООН із захисту прав людини зафіксував 26,717 жертв серед мирного населення: 9,511 вбитих та 17,206 поранених від початку війни.

Ці цифри є неточними, оскільки є проблеми з отриманням інформації у районах з інтенсивними бойовими діями. Окремі повідомлення від американських чиновників містять більші цифри: зокрема, йдеться про майже 500 000 жертв з України та Росії станом на серпень 2023 року, 60% з яких – росіяни ( 300 000 осіб).

Сільське господарство

Війна знищує ферми, труїть ґрунт та витісняє фермерів. Це завдає збитків Україні, яку всі знають як «Житницю Європи».

Справді, занепад сільського господарства в Україні є особливо болючим. Україна та Росія були найбільшими постачальниками продовольства по всьому світу. До війни 55% території України використовувалися для землеробства. У цій надзвичайно родючій країні сільське господарство надавало робочі місця 14% населення, становило 45% або 22,2 млрд доларів експортної виручки (за даними Управління міжнародної торгівлі у 2022 році).

Поки війна гальмувала сільськогосподарське виробництво, експорту надали шанс «трішки піднятися» у липні 2022 року, коли уповноважені особи від Росії та України підписали Чорноморську зернову угоду. Російський напад перешкодив комерційним операціям в українських портах, блокуючи експорт. Проте, ця бажана угода полегшила безпечний прохід українського зерна із трьох портів Чорного моря.

І хоча експорт зерна залишався нижче довоєнного рівня, все ж таки експорт піднявся, підвищуючи глобальну продовольчу безпеку та покращуючи економіку України. Станом на липень 2023 року, Україна експортувала майже 33 млн тонн зерна та продуктів харчування шляхами, гарантованими зерновою угодою.

Проте, угода була недовготривалою. Росія завдала удару по Україні та країнах-імпортерах у липні 2023 року, вийшовши із угоди.

Якщо війна триватиме, Україна не зможе вийти на довоєнний рівень сільськогосподарського виробництва. До того часу поки виробництво не налагодиться, експорт буде падати.

Біженці

Наразі війна змусила більш ніж 6 млн українців втекти закордон. Вони становлять близько 15% довоєнного населення України і це величезна діра у національній робочій силі. Навіть коли війна закінчиться, ця імміграція може спричинити серйозну нестачу працівників.

Але вимушена імміграція може запропонувати більш вигідне економічне життя для постраждалих. Вона не тільки забезпечує притулок та безпеку, але й надає шанс дітям відновити проґалини в освіті та інвестувати у майбутнє. Те саме можна сказати і про українців, які, ймовірно забажають вивчити українську мову та здобути нові професійні навички.

Як можна відновити українську економіку?

Перспективи розвитку української економіки не стійкі та залежать від тривалості війни. Але відновлення можливе. Навіть більше: Україна вже довела свою стійкість. У березні 2022 року 79% підприємств в Україні працювали на малих оборотах чи були на межі закриття. До кінця року ці цифри впали до 32%, що дивовижно, зважаючи на масштаби руйнувань.

Таким чином, Україна уникала бюрократичних тяганин, залишаючи більшість державних послуг доступними. Це заслуга високого оцифрування з часів пандемії COVID-19.

Проте, для успішного відновлення потрібні безпрецендентні зусилля та «гнучкість» уряду. Надалі українські керманичі мають досягнути усіх структурних змін, яких досягли інші європейські країни, але за менший проміжок часу. Йдеться про впровадження низьковуглецевого виробництва, покращення енергоємності економіки та використання передових інформаційних технологій й фінансово-технологічного сектору для покращення роботи державних служб.

Чи може членство ЄС бути промінчиком надії? Україна подала заявку на вступ до ЄС у лютому 2022 року, через декілька днів після вторгнення. Ми не знаємо точно, чи стане Україна членом ЄС, проте це принесло б економічне благо для країни.

Як санкції вплинули на російську економіку?

Світ об’єднався навколо України. Країни по всьому світу впровадили каральні санкції та захисні торгівельні інструменти проти Росії на безпрецендентному рівні. До війни торгівля становила близько 50% російського ВВП. Здавалося, що всесвітні торгівельні санкції значно послабили економіку Росії та призупинили військову агресію.

Чи справді спрацювали санкції?

Звісно, санкції не зупинили повністю російську агресію, але й також не посадили РФ за стіл переговорів. Деякі аналітики кажуть, що обмеження, у кращому випадку, несильно вплинули на російську економіку.

Питання чи діють санкції – важливе. Обмеження спричинили розлад у світовій економіці та ланцюжках поставок, особливо в енергетичному та аграрному секторах. Бажання дотримуватися санкцій може послабитись.

Проте, аналітики свідчать,  що санкції, насправді, значно вплинули на економіку Росії, навіть якщо початкові прогнози спаду виявилися занадто завищеними.

Це правда, що наприкінці 2022 року, Світовий Банк змушений був значно переглянути свій економічний прогноз щодо Росії. У березні того року він передбачав, що санкції призведуть до зниження ВВП Росії на 11% до кінця року, а рівень інфляції сягне 22%. Проте, наприкінці 2022 року ВВП РФ впав лише на 4,5% при інфляції на рівні 13,9%. Так само і МВФ підрахував, що реальний відсоток падіння ВВП був нижчим за прогнозований.

Щоб зрозуміти економічні наслідки санкцій, замість того, щоб дивитись на зріст рівня ВВП зараз, варто порівняти приріст ВВП Росії без впровадження санкцій: те, що економісти назвали б «альтернативним сценарієм розвитку».

До російського вторгнення, наприкінці 2021 року, Світовий Банк передбачив, що приріст до ВВП в Росії на наступний рік становитиме 4,3%. Враховуючи фактичне падіння діапазону між 4,5% до 2,1% у 2021 році, скорочення ВВП становить від 7% до 10%.

Наведені докази доводять, що санкції проти Росії вкрай ефективно підірвали російську економіку, починаючи із середини 2022 року. Дефіцит бюджету у Росії досяг 2,4 млрд рублів у першій чверті цього року. Це більше половини дефіциту в бюджеті на цілий рік.

До кінця 2023 року очікується, що Росія стикнеться із серйозними фінансовими труднощами. І на цьому етапі стане зрозуміло чи теперішній російський режим витримає це. Тільки санкціями війну не зупиниш, проте вони, справді, обмежують можливості Росії у відновленні втраченої військової техніки та спонсоруванні цієї війни. 

Зміни в російській економіці

Поглиблений аналіз засвідчив зміни російської економіки з точки зору витрат та виробництва. Загальний обсяг виробництва в Росії практично не змінився: він скоротився лише на 1,7% порівняно із січнем-лютим 2023 року. Однак, виробництво автомобілів в Росії було менше ніж на 25% порівняно з рівнем перед вторгненням в Україну, оскільки всі західні бренди покинули країну. Натомість, відбувся значний зріст виробництва товарів, які використовуються у воєнний час, таких як метали, текстиль та медичні товари. Навіть за суворих торгівельних обмежень Росія має достатньо ресурсів і можливостей для виробництва відносно простих товарів.

Дані про ВВП Росії, швидше за все, приховують вартість війни для звичайних громадян. Так само, як і в Україні, людська втрата від війни була руйнівною, згідно з оцінками уряду США, вбито до 120 000 російських військових.

Поза лініями фронту громадські служби можуть страждати через перерозподіл видатків уряду на потреби військових. У бюджеті Росії на 2022 рік третина коштів була спрямована на потреби військових і «внутрішню безпеку». Дедалі очевидніше, що це вагомий вплив Заходу на російську економіку.

Аналіз бюджету Росії на 2023 рік вказує на те, що порівняно з 2022 роком уряд буде витрачати на «безпеку» (що включає в себе військову діяльність) на 50% коштів більше, при цьому зменшуються видатки на охорону здоров’я на 9%, на освіту – на 2%, на інфраструктуру – на 24% і на промисловість – на 19%.

Тяжке майбутнє російської економіки

Передбачаючи подальший розвиток подій, російська економіка може стикнутися з руйнуванням технічних, наукових та культурних зв’язків із Заходом. Це може призвести до «відтоку мізків» молодших і більш відкритих росіян, які не бажають залишатися в країні, яку ізолювали від світового співтовариства.

Крім того, російська валюта – рубль – втратила вартість. Так само як у 1998 році, коли рубль також переживав кризу, соціальна та політична стабільність ймовірно постраждає, і передбачається глибока рецесія. Без руху до миру ця фінансова криза для Росії може бути тривалішою та серйознішою, ніж та, яка відбулася у 1990-х роках.

Які наслідки війни для країн у всьому світі?

Очевидно, дехто стверджуватиме, що війна ніколи не є на часі. Але час проведення Росією свого першого повномасштабного нападу на Україну в лютому 2022 року був особливо жорстоким.

Це сталося в той момент, коли суспільство по всьому світу намагалося повернутися до «звичного бізнесу» після двох виснажливих років пандемії коронавірусу. Підприємства стикалися із хаотичними ланцюгами постачань, намагаючись задовольнити зростаючий попит до товарів і послуг, і почали перекладати зростаючі виробничі витрати на своїх клієнтів.

Атака Росії на Україну ще більше затиснула у лещатах критичні товари – продукти харчування та енергоносії. Це було наслідком зменшення виробництва обох країн та санкцій проти Росії. Витрати ще більше зросли, викликаючи темпи інфляції, які в рази перевищують зростання зарплат. Криза вартості життя позначилась на здоров’ї та добробуті людей по всьому світу, особливо найбідніших верств населення, збільшивши ризик голоду.

Зростання продовольчого дефіциту

Війна потужно вдарила по продовольчій безпеці по всьому світу. Перед війною Україна та Росія разом були найбільшими експортерами пшениці у світі – вони відповідали за понад третину (36%) експорту пшениці. Вони також експортували понад 50% світових обсягів соняшникової олії.

Початкові прогнози про те, що війна погіршить глобальну продовольчу незабезпеченість, на жаль, виявилися правильними. Найбільше постраждали країни, які розвиваються, оскільки вони найбільше покладаються на український та російський імпорт пального і зернових.

Інформаційна мережа з продовольчої безпеки визначає війну як ключовий чинник, поруч із пандемією коронавірусу, іншими конфліктами та екстремальним кліматом, що призвів до вражаючого зростання кількості людей, які стали жертвами продовольчої нестачі.

Практично 258 мільйонів осіб у 58 країнах світу опинилися у харчовій кризі або у стані помірної до тяжкої гострої продовольчої незабезпеченості у 2022 році – це зростання порівняно із 193 мільйонами у 53 країнах світу  у 2021 році. Це найвищий показник з моменту досліджень у 2017 році.

І хоча припинена Чорноморська зернова ініціатива сприяла збільшенню обсягу експорту з України, статистика свідчить, що, в основному, це стосувалося багатших країн. Незважаючи на більшу чисельність населення у країнах з низьким та середнім рівнем доходу, вони отримали менше 20% експорту зерна від України станом на січень 2023 року.

Без справедливого розподілу продовольства, досягнення глобальної продовольчої безпеки (однієї із Цілей сталого розвитку ООН) до 2030 року може стати недосяжною, навіть із стрімким зростанням експорту та постачання продуктів. Ціни на продукти харчування ще зростають в багатьох країнах, які розвиваються. Наприклад, у березні 2023 року інфляція продовольства в Нігерії перевищила 24% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Це відбувалося у той же час, коли деякі європейські країни обережно відзначали зниження глобальних цін на продукти харчування.

Стрімке зростання цін в енергетиці

Суворі економічні санкції проти Росії спричинили подальше зростання цін на енергію на міжнародному ринку. Загальна картина полягає у подальшому інфляційному тиску, оскільки енергія додає витрати на кожному етапі – виробництво, зберігання й транспортування – в ланцюгах постачання товарів і послуг.

Протягом перших двох тижнів війни, ціни на нафту марки Brent – зросли більше ніж на 25%. На кінець березня 2023 року,  ціни на європейський газ були приблизно на 580% вищі, аніж рік тому, хоча з того часу вони знизилися.

Європейські країни, включаючи Велику Британію, прагнули швидко скоротити використання російської нафти та природного газу, тому газопровід «Північний потік-2» так і не був запущений.

Але спроби замінити російські енергоносії виявилися складними. Вони часто означають використання дорожчих альтернатив, таких як зріджений природний газ (СПГ) зі Сполучених Штатів.

Хоча Велика Британія безпосередньо не споживає багато газу з Росії, вона дуже тісно пов’язана з європейським оптовим ринком. Тому проблеми з постачанням у континентальній Європі безпосередньо впливають на ціни у Великобританії. ЄС був найбільшим колективним покупцем російської нафти – у 2021 році купив 42% видобутої в Росії нафти.

Якщо можна витягнути з конфлікту ще один позитивний результат, то зростання вартості викопного палива має прискорити розвиток екологічно чистих джерел енергії, включно з відновлюваними джерелами енергії.

Зниження економічного зростання, викликане зростанням цін на енергоносії, також має обмежити споживання викопного палива в країнах, включаючи Великобританію та країни-члени ЄС. Перед обличчям кліматичної кризи, яка насувається, це ненавмисний, але обнадійливий побічний ефект.

Вплив на міжнародний фінансовий ринок

Війна чітко вплинула на глобальні підприємства, а також на споживачів. Дані з фондового ринку свідчать, що компанії з тісними зв’язками з Росією, серед торгівлі чи власності, зазнали значного падіння цін на акції після вторгнення.

В середньому торговельні зв’язки з Росією призвели до зниження вартості загального індексу фондового ринку кожної країни на 1,53%, як свідчить дослідження Лондонської школи економіки. До війни середній рівень залежності компаній від Росії становив 0,25%. Це означало, наприклад, що компанія з виробництвом товарів на суму 1 мільярд доларів матиме обсяг експорту та імпорту до та з Росії на загальну суму 2,5 мільйона доларів.

Але деякі країни значно більше залежать від Росії, ніж інші. Найбільших втрат зазнали європейські країни. Східноєвропейські країни серед найбільш постраждалих через торгівельні відносини, тоді як країни Західної Європи найбільше постраждали через власність. Натомість, країни, які менше пов’язані з Росією, такі як Сполучені Штати та Китай, відчули менше наслідків. Це свідчить про те, що Європа відчує більше довгостроковий міжнародний фінансовий вплив війни.

Чим довше триватиме війна, тим більше економічних проблем

Економічний вплив війни на Україну може бути менш важливим, ніж безпосередні страждання та смерть в зоні конфлікту. Тим не менш, він виявився величезним, особливо для України та Росії. Наслідки призводять до подальшого поглиблення продовольчої незахищеності та бідності до небезпечних рівнів. Чим тривалішою буде війна, тим глибшою стає економічна криза.

Ще багато доведеться з’ясувати про наслідки війни. Але через представлені тут інсайти, ми можемо почати будувати кількісну картину економічних небезпек. Хоча кінця війни ще не видно, ці інсайти також натякають на що урядам варто зосереджувати свої зусилля для виправлення збитків від війни та світлого майбутнього.

Автори дослідження:

Владислав Давидов, бакалавр політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» (Україна)

Річард Дісней, професор економіки в Університеті Сассекса (Великобританія)

Лотанна Емедіегву, старший викладач економіки у Манчестерському університеті (Великобританія)

Юрій Городніченко, професор економіки в Каліфорнійському університеті у Берклі (США)

Саша О. Беккер, професор бізнесу та економіки в Університеті Монаша та Уорікському університеті (Великобританія)

Марк Гаррісон, професор економіки в Уорікському університеті (Великобританія)

Тимофій Милованов, почесний президент Київської школи економіки (Україна)

Перекладачка: Дарина Гловацька

Джерело @

Foreign Ukraine