Navchas

Вступ України до Європейського Союзу вимагатиме від нашої країни чимало реформ. Єдиний європейський ринок і спільні регуляторні умови диктують максимально гармонійне законодавство для всіх країн-членів. Податкове — не виняток. Робота з гармонізації української податкової системи з європейськими започаткована з моменту підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Здобуття Україною статусу країни – кандидата на вступ до Євросоюзу вимагає прискорення цієї роботи. Лише від України залежить, коли і наскільки вона буде готовою приєднатися до ЄС.

Зміна правил для здобуття членства в ЄС

“Якщо ми хочемо стати членами Європейського Союзу — маємо прийняти їхні правила й умови”, — зазначив на нещодавній відкритій дискусії Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з податкової політики. За його словами, уже зараз Україна має враховувати чинні стандарти, правила та директиви ЄС, а із цим — уважно стежити за появою проєктів документів про податкове регулювання в Євросоюзі, щоб згодом не довелося знову вносити зміни до вітчизняного законодавства.

“Ми проводили аналіз — податки зараз є найбільш не гармонізованою сферою, що потребує багато складної роботи з деталями”, — заявив голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев. Особливу увагу Європейська Комісія приділяє координації гармонійної політики держав – членів ЄС щодо непрямих податків — податку на додану вартість (ПДВ) й акцизів, включно з тютюновими й алкогольними виробами.

Акцизи на захисті здоров’я і для наповнення бюджету

Експерти вже нині вказують, на чому мають зосередитися законодавці й регулятори.

“Акциз натепер є одним із найбільш гармонізованих податків у ЄС, Україна, подавши заявку на вступ до цього інтеграційного утворення, має враховувати вимоги спільного європейського законодавства у сфері акцизного оподаткування тютюнових виробів, а також підходи країн ЄС до встановлення ставок відповідного акцизу”, — вказує у своєму дослідженні глобальна дослідницька мережа GROWFORD Institute.

Серед цілей збалансованої акцизної політики аналітики організації називають не лише наповнення бюджету, а й інші, зокрема: сприяння інноваціям і продуктивності, покращання громадського здоров’я, запобігання податковим махінаціям, ухиленню і зловживанням.

Яскравий приклад, як акцизна політика ЄС сприяє громадському здоров’ю, — нижчі ставки акцизу на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) і рідини для електронних сигарет порівняно із сигаретами. Такий підхід в оподаткуванні інноваційної нікотиновмісної продукції створює економічні стимули, щоб заохочувати курців переходити на менш шкідливі альтернативи . У ЄС они дешевші за класичні сигарети якраз завдяки нижчій ставці акцизу.

GROWFORD Institute зазначає, що Єврокомісія рекомендувала країнам-членам упровадити диференційоване акцизне оподаткування ТВЕНів: “По мірі поширення зазначеної альтернативної продукції та збільшення її популярності серед споживачів, чимало законодавців схилялося до створення окремої підакцизної категорії для неї. Нині в усіх країнах ЄС акцизне навантаження на ТВЕН є нижчим порівняно із сигаретами”. Середня різниця акцизного навантаження між звичними сигаретами та менш шкідливою інноваційною продукцією по ЄС становить 66,3 %.

Отож країнам, що претендують на членство в ЄС, потрібно буде ще до вступу працювати над упровадженням різних ставок акцизів для різних категорій тютюнових виробів. Зараз із країн-кандидатів лише Україна та Молдова мають ідентичні акцизні ставки для ТВЕНів та сигарет.

“Єврокомісія наголошує, що відмінності у підходах до категоризації та акцизного оподаткування ТВЕН у країнах ЄС створюють перешкоди для функціонування єдиного ринку. Це може спотворювати конкуренцію, крім того, виникають адміністративні бар’єри під час транскордонного переміщення зазначеної продукції між країнами, що обрали різні підходи в цій сфері”, — попереджає GROWFORD Institute про необхідність упровадження різних ставок акцизів на класичні сигарети та ТВЕНи для Україні та Молдови. Нині в усіх країнах ЄС акцизне навантаження на ТВЕН нижче порівняно із сигаретами, 15 країн ЄС мають нижчі ставки акцизу на рідини для електронних сигарет.

Європейські стандарти регулювання

“Україна чи не єдина юрисдикція в Європі, крім Молдови, у якої акцизи на ТВЕН встановлено на тому ж рівні, що і для сигарет. Хоча всі країни – члени ЄС разом із Великою Британією та Швейцарією встановлюють для ТВЕН нижчі ставки акцизу, ніж для традиційних сигарет. З огляду на це перед акцизною політикою України постає вкрай складне завдання, що має одночасно забезпечити оптимальний баланс між охороною здоров’я, євроінтеграційними процесами, досягненням цілей наповнення держбюджету, а також нівелюванням наслідків диспропорцій акцизів на тютюнову продукцію в Україні та країнах-сусідах”, — наголошує Олег Гетман, економіст, фахівець з питань адміністрування податків Інституту соціально-економічної трансформації.

Тетяна Кощук, співавторка дослідження GROWFORD Institute, зауважила, що Україна та Молдова, які сьогодні йдуть пліч-опліч шляхом євроінтеграції, зобов’язані поступово адаптувати податкове законодавство до вимог директив ЄС, серед яких Директива Ради 2011/64/ЄС про акцизне оподаткування сигарет, сигар та сигарил і тютюну для куріння.

“Не менш важливим є також урахування досвіду країн ЄС щодо податкового реформування. Це стосується як поступового підвищення ставки акцизу для сигарет, щоб уникнути сплесків нелегальної торгівлі ними, так і встановлення диференційованих ставок акцизу на ТВЕН та сигарети. Станом на квітень 2023 р. в середньому у країнах ЄС акциз на ТВЕН був у 3,5 раза нижчим порівняно із сигаретами, що пов’язане, зокрема, і з потенційно зниженим ризиком уживання цієї новітньої продукції для здоров’я людини”, — говорить Кощук.

Українські законодавці наголошують, що Україна рухатиметься шляхом необхідних реформ для гармонізації податкового законодавства зі стандартами ЄС: “Євроінтеграція – це питання не вибору, а виживання, тому її не можна замінити на щось, заговорити”, – підкреслив голова парламентського податкового комітету Данило Гетманцев.

Джерело @

РБК-Україна