Особливості автоматичного поновлення договорів оренди землі під час дії воєнного стану
2 роки ago admin 0
З метою врегулювання питань продовження договорів оренди, в умовах відключених реєстрів, Верховною Радою було прийнято зміни до Земельного кодексу України, а саме: закон 2145-IXвід 24.03.22 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов забезпечення продовольчої безпеки». в умовах військового стану».
Про це пише agrotrend .
Цим законом до Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України було доповнено пунктами 27 такого змісту:
“27. Під час дій воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:
1) розглядається поновленими на один рік без волевиявлення сторінки відповідних договорів та без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строку користування земельними ділянками щодо яких закінчилося після введення власного стану. , щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:
а) державної, комунальної власності, невикористаних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності та були передані в оренду органам місцевого самоврядування;
б) приватної власності;…».
Зазначені зміни, набули чинності 07.04.2022 року, що вже було дещо пізніше, тому в пояснювальній точці запису до цього проекту базувався на тому, що Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не функціонують та не надаються адміністративні послуги .
Варто взяти до уваги той факт, що воєнний стан було запроваджено 24.02.2022 року, а реєстри почали працювати вже з травня 2022 року.
Відповідно зміни до Земельного кодексу, про які ми ведемо мову, абсолютно не вирішували проблему не пролонгованих договорів оренди в період з 24.02.2022 року до 07.04.2022 року, оскільки закон зворотної сили у часі не має.
Це в свою чергу означало, що ті договори оренди які припинили свою дію у період «законодавчої невизначеності», просто закінчились, і право на позачергове поновлення орендарями було втрачене.
А з набуттям чинності змін які мали б це врегулювати, через місяць почали працювати реєстри, і «нововведення» тепер більше шкодили, а ніж допомагали, оскільки так зване автоматичне поновлення на один рік блокувало традиційне поновлення і внесення відомостей про це до працюючого реєстр речових прав.
Цей механізм був абсолютно непрактичним, не кажучи вже про те, що таким чином, законодавець фактично обмежив право приватної власності громадян України в частині можливості вільного розпорядження власним майном.
Така колізія неузгодженості між працюючими реєстрами та нормою, яка перешкоджала нормальним, традиційним орендним відносинам, зберігалась до 19.11.2022 року, коли набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель».
Зазначеним законодавчим актом було внесено ряд змін до Земельного кодексу України, зокрема було змінено підпункт перший пункту 27 Розділу X «Перехідні положення» і викладено його у наступній редакції:
«1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:
а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування;
б) приватної власності;…”.
Таким чином, починаючи з 19.11.2022 року норма вказує, що майже пів року (з 07.04.2022 року), які діяло автоматичне поновлення договорів оренди на один рік без волевиявлення сторін — це законодавчий факт, який мав місце до набуття чинності цих змін.
Висновки
- по-перше, непідготовлені належним чином зміни до законодавства більше шкодять, а ніж приносять користь;
- по-друге, на сьогодні всі, кого стосуються орендні відносини у земельній сфері, можуть повернутись до традиційних правочинів, включаючи внесення змін та поновлення договорів оренди з подальшою реєстрацією у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Джерело Finance.ua
