Navchas

Днями відбулась наукова конференція на тему “Дебати щодо мовного розмаїття в сучасній Україні – національні меншини, двомовність та мовні ідеології у воєнні часи”. Про це повідомляє Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь на своїй сторінці у facebook.

Захід, організований у співпраці Гіссенського університету імені Юстуса Лібіха (Німеччина) з низкою українських наукових інституцій – Інститутом української мови НАН України, Ужгородським національним університетом та Ізмаїльським державним гуманітарним університетом, об’єднав науковців для обміну думками щодо актуальних мовних питань.

Під час головної дискусії, до якої долучилися Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь та керівники наукових груп Німеччини й України – Моніка Вінґендер, Надія Кісс (Гіссен), Світлана Соколова (Київ), Галина Шумицька (Ужгород), Андрій Колесников (Ізмаїл) – обговорили низку актуальних в Україні питань, зокрема щодо актуальності терміну “національні меншини”, який іноді називають дискримінаційним, пропонуючи натомість “національні спільноти”.

“Виходячи з міжнародної термінології, є чітке розуміння поняття “національні меншини”, і воно задеклароване у Конституції України, – наголосив Тарас Кремінь. – “Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” визначено необхідність розробки відповідного закону. Я серед тих, хто підтримує його появу та готовий долучитися до роботи над ним”.

Учасники конференції серед іншого обговорили питання збільшення присутності української мови в різних сферах суспільного життя та побутовому спілкування українців та функціонування мов національних меншин в контексті утвердження української як державної.

Як зазначає Галина Шумицька, професор Ужгородського національного університету у своєму блозі на сайті espreso.tv, доктор Надія Кісс з Гіссенського університету нагадала присутнім про добре відомі маніпуляції з ратифікацією в Україні Хартії, яка покликана, по суті своїй, захищати загрожені мови, а російська до таких не належить. А також вказала на важливість увідповіднення нових проєктів документів до чинних, які в окремих пунктах суперечать один одному: до прикладу, обговорюваний проєкт закону про національні меншини передбачає можливість створення медіа мовою відповідної меншини без паралельної українськомовної версії, тоді як це суперечить чинним мовному та освітньому законам в Україні.  

Тарас Кремінь також розповів про факти лінгвоциду української мови на окупованих територіях України, про роботу Секретаріату Уповноваженого як асоційованого члена Європейської федерації національних мовних інституцій (EFNIL), загальнонаціональну кампанію з розширення мережі безплатних курсів та клубів з опанування української мови, позитивні зміни із переходу громадян України на спілкування державною.

“Останні соціологічні дослідження доводять: незалежно від свого віку, статусу чи походження переважна більшість громадян України принципово перейшла на спілкування українською навіть удома. Це ще раз доводить: ми — сильна і єдина нація, яка, гартуючись війною, обрала мову на оберіг своєї ідентичності, гідності та звитяги”, – підкреслив Уповноважений із захисту державної мови.