Navchas

Про це повідомляється на сторінці Національного природного парку “Синевир”.

Зміна клімату впливає на популяції біорізноманіття у високогір’ї Українських Карпат. Тваринний і рослинний світ в горах зазнає істотних негативних змін під дією кліматичних чинників. Екосистеми високогір’я потрапляють під загрозу деградації і відмирання.

Кліматичне літо в НПП «Синевир» розпочинається з переходом середньодобової температури повітря через +15°С у бік підвищення і закінчується з переходом через +15°С у бік зниження. За кількістю енергії, що надходить від сонця, літне сонцестояння має бути в кліматичному відношенні серединою літа,. Тривалість кліматичного літа істотно залежитьвід широти та інших особливостей клімату і місцевості.

За даними 20-ти річних спостережень підвищення температури відбувається в кінці другої декади травня (19-20). Самий ранній такий перехід відбувся 3 травня у 2002 році, а найпізніше 27 травня 1999р., 2010 р.та 2020р. У 2000 році тривалість кліматичного літа становить 114 днів, в 2005 – 115, в 2010 – 125, а в 2020-130 днів.

Кліматичні показники літа на території НПП «Синевир» наступні: абсолютний максимум червня – 32°С, липня – 34°С, серпня – 32°С. Найспекотнішим днем літа відмічено 23 липня 2021р.з температурою +40°С.

Абсолютний мінімум температури у червні +3°С, липні +5°С, серпні +3°С. З червня по серпень найменша хмарність порівняно з іншими порами року, вона становить близько 41 день.

Зима малосніжна, м’яка. Осінь і весна – прохолодна з періодичними опадами.

Клімат НПП «Синевир» помірно-континентальний, що залежить від гірського рельєфу та висоти над рівнем моря. Гірське пасмо Карпат перешкоджає проникненню холодних повітряних мас з півночі та північного сходу. Тому клімат НПП «Синевир» формується переважно повітряними масами з Антлантики.

Отже, з кожним роком ми бачимо, що підвищення температури як на території НПП «Синевир» так і в цілому в Україні призводить до глобального потепління і спекотного літа з майже відсутністю атмосферних опадів.

Національна стратегія та програма розвитку економіки держави має враховувати та включити питання адаптації до сучасних умов. Україна має підтримувати постійне оновлення оцінки фактичних та моделювання майбутніх змін клімату та проводити адаптацію до наслідків для територіальних громад, природних екосистем, секторів економіки тощо.

Покращення екологічного стану абіотичного середовища є запорукою покращення життєдіяльності суспільства.