Інформація щодо ситуації із захворюванням на менінгококову інфекцію в с.Порошково
6 років ago admin 0
В ніч з 31-го серпня на 1 вересня від блискавичної форми менінгококової інфекції в обласній інфекційній лікарні померла восьмирічна дівчинка з с.Порошково Перечинського району. Як повідомив головний лікар ОКІЛ Михайло Поляк, ще 10 мешканців цього села зараз перебувають на лікуванні: одна дитина з важкою генералізованою формою знаходиться у відділенні інтенсивної терапії, шестеро хворих мають локалізовану форму – назофарингит та троє є носіями цього захворювання. За словами Михайла Поляка, стан пацієнтів стабільний, прогноз на одужання – благоприємний. Пацієнти отримують повний спектр всієї необхідної медичної допомоги.
Фахівцями Перечинської міжрайонній філії ДУ «Закарпатський обласний лабораторний центр МОЗ України» проведено епідрозстеження вогнища за місцем проживання хворих. Здійснено комплекс протиепідемічних та дезінфекційних заходів, розроблено та введено в дію оперативний план-заходів по локалізації та недопущенню розповсюдження захворювання менінгококової інфекції в Перечинському районі. Наразі ситуація по захворюваності на менінгококову інфекцію в районі залишається контрольованою та стабільною.
Рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, на якій розглядалося питання про вжиття заходів щодо недопущення росту захворювань на менінгококову інфекцію серед населення с. Порошково, встановлено обмежувальні заходи у Порошківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з 3 по 7 вересня.
Менінгококова інфекція – це гостра інфекційна хвороба, що викликається збудником, який називається менінгококом, характеризується клінічними проявами у вигляді запалення слизової оболонки носоглотки (назофарингіту), мозкових оболонок (менінгіту) та зараження крові (сепсису).
Джерелом інфекції є хвора людина (особливо при менінгококовому назофарингіті), яка виділяє збудників протягом 3-4 тижнів, а також бактеріоносії (тобто, люди, які не мають ознак хвороби, але розповсюджують менінгококи, які знаходяться в носоглотці). Хворі з іншими клінічними формами заразні лише в тих випадках, коли менінгококи знаходяться на слизовій носоглотки. Бактеріоносійство може тривати 2-6 тижнів.
Механізм передачі інфекції – повітряно-крапельний, при якому збудник виділяється назовні при кашлі, чиханні. Максимальна кількість захворювань припадає на лютий – квітень. Хворіють люди різного віку, найчастіше діти до 10-ти років. Спостерігаються як окремі випадки, так і епідемічні спалахи захворювання у дитячих колективах, гуртожитках, казармах. Періодичність спалахів складає 10-30 років.
Прихований період коливається від 2-х до 10-ти днів, у середньому від складає 3-4 дні.
Менінгококовий назофарингіт зустрічається найчастіше. Початок гострий: хворі скаржаться на загальну слабкість, головну біль, закладення носа, нежить. При огляді горла виявляється почервоніння, набряк та збільшення мигдаликів. Температура тіла може залишатися нормальною, але здебільшого підвищується до 380С і вище. Гарячка триває лише 1-3 дні. Хворі, як правило, почуваються задовільно та швидко одужують.
Ніяких особливих проявів менінгококовий назофарингіт не має. Однак він може бути початком більш важких форм хвороби, таких як менінгококовий менінгіт та менінгококовий сепсис.
: підвищується температура тіла, з’являються дуже сильний головний біль та блювання без нудоти. У більшості хворих на 2-5 день з’являється висипка, виникають корчі (частіше у маленьких дітей). Типова поза хворого – на боці з приведеними до живота колінами та відкинутою назад головою.
розпочинається теж раптово. Гарячка досягає 38 – 39 С. Одночасно виникають інші ознаки інтоксикації: загальна слабість, головний біль, біль у м’язах спини та кінцівок, спрага, блідість. Через 4-6 годин з’являється висипка неправильної форми та різних розмірів, найчастіше у вигляді зірочок; забарвлення висипки різноманітне. Висипання зявляються переважно на сідницях, стегнах, гомілках, тулубі (поодиноко або обширно). Характерні також крововиливи в склери, кон’юнктиву, слизову оболонку зіву; маткові, носові, шлункові кровотечі. Часто уражаються суглоби, переважно дрібні. Можуть з’явитися корчі, розлади свідомості, ураження нервової системи. В тяжких випадках хворі втрачають свідомість. .
Прогноз при ранньому та правильному лікуванні благополучний.
При важких формах та несвоєчасному початку лікування можливі випадки смерті. Смертність досягає до 10 %. Причиною смерті найчастіше стає набряк головного мозку. Хворі, які перенесли важкі форми менінгококової інфекції, повинні знаходитися під наглядом дільничного лікаря з періодичними консультаціями невропатолога, психіатра, окуліста.