Navchas

Сьогодні, 28 серпня, у групі “Клуб Піших Туристів” зявилось звернення з підписом “Просто” #вирубка навколо смт. #Воловець. Так учасники групи пишуть: “Щоденно тисячі гостей #Закарпаття (а це #туристи , котрі їдуть до Колочави, о. #Синевир та водоспаду #Шипіт) бачуть прояви вандалізму та безкарність зацікавлених осіб…

Марнуючи такий ресурс, як #Боржава + залізниця і туристичний маршрут на закарпатську Верховину ви ще вірите, що мешканці смт. Воловець та навколишніх сіл бідні?

Цікаво, що зробила влада (в першу чергу місцева) для розвитку туризму та приваблювання туристів за останні 5 років…

П.С.: хтось має інформацію, щодо рекультивації вирубки? Цікаво порівняти те що на бумаці і те, що насправді було зроблено (або НЕ було зроблено).

Так Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства та Воловецьке лісове господарства офіційно повідомляють:

За даними базового 1998 року лісовпорядкування лісів загальна площа лісового фонду ДП «Воловецьке лісове господарство» складає 27281 га, в тому числі хвойні насадження займають площу 5229 га. Зі всіх хвойних насаджень лісгоспу похідні ялинники складають 4291 га, які набули значного поширення з того часу як у веденні лісового господарства з’явилась тенденція насаджувати смереку у висотному поясі букових лісів, в результаті чого площа бучин значно зменшилась за рахунок зростання площі смерекових лісів. На фото доданих під постом за 1984-2010-2016 роки видно проведення лісогосподарської діяльності лісгоспом, а саме проведення суцільних санітарних рубок.

Проведення суцільних санітарних рубок пояснюється тим, що в свій час було створено штучним способом насадження ялини європейської після вирубки букових насаджень. Ялина європейська на багатих грунтах і не у властивих для неї умовах місцезростання (ялицеві бучини, грабові бучини, бучини та субучини) характеризується великим приростом та запасом, але в той же час стає нестійкою до різноманітних хвороб та шкідників.

Ці ялинові насадження були зараховані в категорію лісів 2 рекреаційно-оздоровчі ліси – лісопаркова частина лісів зелених зон, тому вирубування лісових насаджень не проводилось. Насадження зростали до віку 100-120 років і тому за віком стали перестійними насадженнями, що ще більше спровокувало появу хвороб та шкідників лісу (коренева губка, опеньок, стовбурові шкідники). Проведення санітарно-оздоровчих заходів стало необхідністю для зупинки розповсюдження шкідників та хвороб, а також для зменшення втрат лісового господарства від зниження товарної структури деревини. Знецінення деревини на корені, тобто перехід ділової деревини в дров’яну або й взагалі неліквідну призводить до зниження оцінки таксової вартості і як наслідок зменшення надходження нарахувань попенної плати в місцеві та державні бюджети.

Протягом останніх 1-2 років після проведених санітарно-оздоровчих заходів лісгоспом на всіх зрубах було проведено посадку лісових культур або сприяння природного поновлення в залежності від наявного благонадійного підросту основних лісоутворюючих порід.