На Рахівщині лісівники розчистили понад 10 км русел річок
6 років ago admin 0
Вчора, 17 серпня, у Рахівському районі через сильну зливу затопило місто Рахів.
Закарпатське ОУЛМГ інформує, що протягом травня-червня поточного року працівниками ДП “Рахівське лісове дослідне господарство” було розчищено понад 10-12 кілометрів русел річок, потічків і каналів, та побудовано берегоукріплення у 7 лісництвах:
Говерлянське лісництво – потік Ліпів, Лемський, русла річки Тищора;
Біло-тисянське лісництво – потік Левшов, Васкул, Стіг;
Щаульське лісництво – потічки Щауль, Бребол;
Устєріцьке лісництво – потічки Вовчий, Видричка, Кваснянське;
Богданське лісництво – Павлик, річка Богдан;
Рахівське лісництво – потічок Боркут;
Квасівське лісництво – потік Тростянець.
Як розповідає директор ДП “Рахівське ЛДГ” Володимир Приступа, лісівниками було обстежено ділянки та вияснені причини підняття рівня води. Так потік розпочався в урочище Середній-Крутий Явір Рахівського лісництва, який знаходиться на кордоні з Великобичківським лісомисливгоспом. Ніяких рубок в урочищі та в сусідніх урочищах не проводилося. Потік потрапив у Буркут і через велике каміння та замулення гравійною сумішшю дна, вода піднялася та через це вода пішла на місто Рахів. Деревина, вказана на фото – 20-річні залишки берегоукріплення, які проводилися міською радою, а не силами працівників Рахівського держлісгоспу. Наразі для ліквідації лісівники надали КрАЗ для вивезення гравійної суміші з ріки. Ситуація під контролем.
Дирекція Рахівського держлісгоспу також запрошує пані Олену Мудру та всіх, хто вважає, що причиною паводків є працівники лісодослідного господарства, для встановлення об’єктивних причин паводку у Рахові. Адже перед тим, як робити висновки і шукати шукати чорну кішку в темній кімнаті, коли її там немає, потрібно встановити реальні причини.
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
Вчора, 17 серпня, у Рахівському районі через сильну зливу затопило місто Рахів. Закарпатське ОУЛМГ інформує, що протягом травня-червня поточного року працівниками ДП “Рахівське лісове дослідне господарство” […]