На Закарпатті йде боротьба з “мертвим лісом”

6 років ago admin 0
Ялинники Закарпаття гинуть на очах, перетворюючись на частоколи з мертвих дерев або потворні вирубки – коренева губка, стовбурові шкідники та зміна клімату, що почалася в 90-х роках, охопили велику територію Рахівського, Тячівського, Міжгірського та Воловецького районів.
 
Площі ялинників, які загинули в 2017 році від всихання і супутніх чинників, обчислюються десятками-сотнями гектарів. На початок 2018 року площа пошкоджених насаджень в лісовому фонді підприємств Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства становила 21738,5 га, з яких 15236,2 га вимагали здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів шляхом проведення різного роду лісівничих заходів, в тому числі:
– з пошкоджених шкідниками – 1966,9 га:
– (стовбурові шкідники 1958,2 га);
– з пошкоджених хворобами 7627,2 га:
– коренева губка – 1336,5 га;
– кореневі гнилі – 509,8 га;
– трутовики – 3489,5 га;
– судинний мікоз дуба – 781,5 га;
– поперечний рак дуба – 689,7 га;
– опеньок 443,0 га;
– пошкоджених вітровалами й буреломами 5642,1 га.
Не потребували проведення заходів з поліпшення санітарного стану насадження на площі 6502,3 га, з яких:
– з пошкоджених шкідниками – 964,5 га;
– з пошкоджених хворобами 4718,3 га;
– з пошкоджених вітровалами і буреломами 819,5 га.
 
Найбільше всихання спостерігається у смерекових лісах. Горезвісні стовбурові шкідники – природні і самі прості мешканці смерекових насаджень нашого краю. Вони не налетіли раптово на ялинники, подібно зграї сарани. Ця комаха зустрічалася і зустрічається повсюдно, і лише іноді такі моторошні «хвилі життя» залишають в лісах висохлі лисини. До прикладу, відомо, що в кінці XVIII століття в результаті масового розмноження топографа в Німеччині та Австрії всохло близько 2 мільйони дерев. У 1835 – 1836 роках всихання ялини відбулося в Південній Німеччині.
 
Звичайна чисельність шкідників невелика, і вони не можуть впоратися зі здоровими деревами смереки. Дерева на свій лад обороняються від шкідника – вони здатні заливати вхідні отвори короїдів смолою (в результаті чого жуки грузнуть, задихаються і гинуть), а також частково змінювати свій метаболізм, виділяючи більше токсичних для короїда компонентів смоли. В здоровому дикому лісі ця комаха – НЕ шкідник, а просто один з безлічі мешканців цього лісу, в тій чи іншій мірі впливають на його життя і розвиток.
 
По-справжньому небезпечний він стає з кількох причин. Перша і головна – ослаблення лісових екосистем. Наприклад, в старих одновікових ялинниках, часто штучних, висаджених на рубежі XIX і XX століть, дерева знаходяться в стані жорсткої конкуренції за ресурси – світло, воду і ґрунт. подібного лісу-монокультури часто знаходяться в зелених зонах. Як вважають фахівці, лісничий Говерлянського лісництва Степан Папарига, саме такі масиви чистих старих загущених ялинників стали основними жертвами розмноження шкідника в останні роки.
 
Ефективних заходів боротьби з масовим розмноженням шкідників на етапі катастрофічного наростання його чисельності не існує. Є технології боротьби з ним, які в окремих випадках можуть захистити найбільш цінні ділянки лісу або навіть окремі дерева, але ці технології, як правило, не застосовуються на великих площах. Однак практика Рахівського держлісгоспу показала, що пошкоджений ліс краще забрати на переробку і на місці заготівлі висадити молодий здоровий. За словами Володимира Приступи, у Рахівському лісодослідному господарстві наразі всихання пішло на спад і цифра всихаючих площ становить майже 250 гектарів, які будуть заготовлені повітряно-трелювальними установками. Ліс піде на переробку, а на місці заготовленого лісу буде проведено лісовідновлення. Звісно розмноження шкідників можна і попередити. На початку літа працівники державної лісової охорони встановлюють феромонні пастки. Саме за допомогою цього ощадливого методу можна виловити частину жуків.
 
Сумний факт: лісове господарство країни не змогло швидко відреагувати на загрозу масового розмноження шкідника в 2009-2010 роках, коли ще можна було істотно вплинути на розвиток ситуації.
 
План проведення заходів поліпшення санітарного стану насаджень на 2018 рік передбачає проведення:
– санітарних суцільних рубань на площі 1105,5 га (запас 268067 куб.м);
– санітарних вибіркових рубань на площі 10597,0 га (запас 219195 куб.м);
– ліквідація захаращеності на площі 76,4 га (запас 380 куб.м);
– разом на площі 11778,9 га (запас 487642 куб.м).
На 2018 рік держлісгоспами облуправління заплановано проведення біологічних заходів боротьби з шкідниками та хворобами лісу:
– розвішування штучних гніздівель 679 шт.;
– огороджування мурашників 259 шт.;
– переселення мурашників 24 шт.
Проведення хімічних винищувальних заходів боротьби, а також викладання ловчих дерев на 2018 рік держлісгоспами області не заплановано.
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Ялинники Закарпаття гинуть на очах, перетворюючись на частоколи з мертвих дерев або потворні вирубки – коренева губка, стовбурові шкідники та зміна клімату, що почалася в 90-х […]