Navchas

У четвер, 5 квітня, в рамках робочої поїздки Закарпаття відвідав міністр інфраструктури Володимир Омелян, який побував у трьох містах області, аби визначити перспективи розвитку регіональних аеропортів, а також проінспектував стан доріг міжнародного та місцевого значення.

Перше місто, яке прийняло високопосадовця, став Хуст. Тут голова Закарпатської облради Михайло Рівіс разом з народним депутатом Верховної Ради України Валерієм Лунченком, обласним обранцем Мирославом Білецьким, мером Хуста Володимиром Кащуком та директором  департаменту інфраструктури, розвитку і утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення та житлово-комунального господарства ОДА Едуардом Маляром продемонстрували урядовцю кілька можливих варіантів будівництва нового аеропорту поблизу міста. Але на початку зустрічі господарі не оминули меморіальний парк «Красне поле», де трагічно загинули молоді січовики. Підійшовши до пам’ятного хреста, всі схилили голови, віддавши шану героям Карпатської України.

Наступним пунктом був Мукачівський аеропорт, де місцева влада поінформувала про нинішній стан справ занедбаного військового летовища.

Далі пан Омелян відвідав аеропорт «Ужгород», де його зустріли голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, голова профільної комісії з питань розвитку бізнесу, виробничої інфраструктури, банківської діяльності та інвестицій – депутат облради Андрій Андріїв, заступник міського голови Ужгорода Ігор Фартушок та інші посадовці краю.

– Президент України поставив чітке завдання – до кінця 2018 року повноцінно запустити роботу аеропорту «Ужгород». Наразі Украерорух докладає максимум зусиль, аби летовище мало сучасне та безпечне обладнання. Аеропорт Ужгород має бути готовий до зимової навігації з осені 2018 року по зиму 2019 року. Сподіваємося, що тут працюватиме фахова команда аеропорту, від якої залежатиме якість авіасполучення, кількість маршрутів тощо. Ну і звичайно необхідна підтримка обласної влади, – зазначив Володимир Омелян, додавши: – Також ми розглядаємо можливість переконання як уряду, так і парламенту, щоб наступного року розпочати цільове фінансування нових злітних смуг в Україні. За нашим баченням, яке було нещодавно підтримано представниками чотирьох парламентських комітетів, це має бути мінімум 10 млрд грн. щороку протягом чотирьох років, аби ми змогли у найближчий час ввести в дію близько 20-ти злітних смуг по всій Україні. Щоб кожна область мала можливість забезпечити авіаційне сполучення як в середині України, так і на міжнародних напрямках. Тоді постане питання ще одного летовища на Закарпатті, це може бути або Хуст, або Мукачево. Але сьогодні ми спрямовуємо всі зусилля на відновлення регулярних рейсів між Київом та Ужгородом, та Ужгородом і Братиславою, а можливо ще з іншим містом.

В свою чергу Геннадій Москаль розповів, що за останні два з половиною роки за рахунок обласного бюджету в Ужгородському аеропорту модернізований термінал із оновленням обладнання, по периметру встановлена спецогорожа, а злітно-посадкова смуга розширена й може приймати літаки класу «Боїнг» чи «Аеробус».

– Тобто аеропорт практично готовий для повноцінної роботи, усе, що потрібно, – встановити сучасне навігаційне обладнання, – зауважив губернатор. – Це прерогатива Міністерства інфраструктури України. Альтернативи Ужгородському аеропорту на Закарпатті немає, будувати щось із нуля – значить відшукувати величезні бюджетні гроші й витрачати купу часу. Тому ми дуже сподіваємося на ефективну роботу Мініфраструктури в запуску Міжнародного аеропорту «Ужгород». Але паралельно шукаємо можливість залучення інвесторів із сусідніх країн Євросоюзу, які можуть узяти наш аеропорт у концесію й користуватися сучасним навігаційним обладнанням із території ЄС, що прилягає до Закарпаття.

Відповідаючи на запитання журналістів про перспективу розбудови дорожньої інфраструктури краю, міністр наголосив, що найважливішим для регіону є ремонт траси Київ-Чоп: «Наразі ремонт дороги Київ-Чоп є пріоритетним для Закарпатської області. Цього року буде спрямовано понад 430 млн гривень на її відновлення. Також на виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах місцевого значення та комунальної власності буде спрямовано фінансування обсягом 218,7 млн. грн. Крім того, Укравтодором погоджено відповідний перелік об’єктів в рамках митного експерименту на фактичну суму коштів, що наразі обліковується на рахунку Закарпатської ОДА, – 100 млн. грн. Тобто, цьогоріч ми маємо гарантованого фінансування у розмірі понад 840 млн гривень, що майже на третину більше, ніж минулого року», – підкреслив очільник Міністерства.

– Субвенція, в першу чергу, повинна піти на виконання ремонтних робіт за маршрутним принципом – поєднати якісним дорожнім полотном районні центри, – наголосив Володимир Омелян, додавши: – Цього року ми розпочнемо ремонтні роботи за угорські кредитні кошти, в квітні буде оголошено відповідний тендер. У рамках кредиту плануються збудувати об’їзну навколо міста Берегово, відремонтувати автошлях Дяково-Берегове-Мукачево».

Також пан Омелян підкреслив, що 2017 року в Закарпатській області  було проведено ремонтних робіт на суму 670 млн гривень: «Враховуючи, що Закарпатська область межує одразу з чотирма європейськими країнами, має стратегічне значення з точки зору міжнародних транспортних коридорів, а також враховуючи потребу області  у відновленні мостів, яких майже 400, то цього фінансування недостатньо. Ми запустили Дорожній фонд, успішно провели децентралізацію Укравтодору, зберегли митний експеримент на цей рік і будемо відстоювати, щоб на потреби області було спрямовано не менше 4 млрд гривень. Тоді і громадяни, і водії відчують значні зміни», – резюмував міністр.

Прес-служба Закарпатської облради